Як у Києві будували монумент "Батьківщина-мати": опубліковано унікальну кінохроніку (відео)

Читать на русском
Автор
1425
"Батьківщина-мати" у столиці
"Батьківщина-мати" у столиці. Фото Колаж "Телеграфу"

Загальна висота статуї з постаментом становить неймовірних 102 метри

Будівництво найвідомішого туристичного об’єкту в Києві та найвищого в Європі монумента "Батьківщина-мати" стартувало в далекому 1976 році. Скульптура знаходиться на правому березі Дніпра на території Музею історії України у Другій світовій війні.

Цікаво, що вся споруда є цільнозварною і важить 450 тонн. Редакція "Телеграфу" вирішила розповісти своїм читачам про те, як будувався цей неперевершений меморіал та показати кадри унікальної кінохроніки з минулого.

Будівництво монумента стартувало в 1976 році і було завершено лише 1981-го, коли відбулося урочисте відкриття скульптури на якому був присутній особисто генсек СРСР Леонід Брежнєв.

"Батьківщина-мати" є одним із найвищих монументів у світі — її висота разом із постаментом становить неймовірних 102 метри. Вона "обігнала" легендарну Статую Свободи в Нью-Йорку на 9 метрів і статую Христа в Ріо-де-Жанейро — на 56 метрів.

Висота скульптури від п’єдесталу до кінчика меча становить 62 метри (з постаментом – 102 метри). В одній руці статуя тримає 16-метровий меч, а в іншій – величезний щит. Він має 13 метрів заввишки і 8 метрів завширшки.

Сам її каркас починається на глибині 17,8 метрів (від входу в музей) і цю глибину йде бетонний колодязь діаметром 34 метри.

Для будівництва монумента використовувався унікальний підйомний стометровий кран, який перед урочистим відкриттям монумента не встигли розібрати і просто розрізали на металобрухт.

Скульптура "Батьківщина-мати" була першою у світі такою масштабною цільнозварною металевою конструкцією. Збирали монумент у спеціальний спосіб — "нанизуючи" його частини на внутрішній металевий каркас.

Потім елементи статуї "скріпили" разом фахівці Інституту електрозварювання імені Патона. Загальна довжина унікального навіть за сьогоднішніми мірками шва становить понад 20 кілометрів.

Спочатку передбачалося покрити монумент сусальним золотом, проте пізніше від цієї ідеї відмовилися. Металевий каркас був виконаний із нержавіючої сталі, виплавленої у Запоріжжі.

Конструкція монумента є дуже надійною і може витримати землетрус магнітудою в дев’ять балів. Крім цього всередині меча монумента "Батьківщина-мати" розташований спеціальний пристрій, який гасить коливання вітрового навантаження і не дозволяє споруді сильно розхитуватися під час штормового вітру.

Наприкінці липня 2023 року з щита монумента "Батьківщина-мати" почали демонтувати радянський герб, який потім було замінено на герб незалежної України.

При цьому в Міністерстві культури та інформаційної політики повідомляли, що тризуб виготовили з європейського металу. Як виявилося, сталь, надана комбінатом "Запоріжсталь", не відповідала заявленим технічним вимогам і було вирішено замінити її на європейську. Однак, на кінцеву вартість це ніяк не вплинуло і ціна металу склала 400 тисяч грн.

"Телеграф" вирішив поділитися зі своїми читачами кадрами унікальної кінохроніки, яка подарує вам незабутню подорож у минуле та покаже, як саме відбувалося будівництво унікального монумента "Батьківщина-мати" у Києві.

Приємного перегляду!

Нагадаємо, що в мережі було опубліковано унікальну кінохроніку 1963 року, на якій можна побачити перші турнікети на станції метро "Хрещатик" та реакцію на них пасажирів.

Автоматичні турнікети приймали 5-ти копійчані монети та значно прискорювали процес оплати проїзду. Завдяки впровадженню "технологічної новинки" кількість паперових квитків почала різко знижуватися, а черги на вході до підземки стали набагато меншими.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядав Київ 109 років тому на рідкісних фото, зроблених сестрою милосердя з Америки в 1915 році. Цікаво, що багато нині відомих і популярних серед мешканців та гостей столиці локації в минулому виглядали зовсім інакше.