Моторошний склеп та рештки хрестів: який вигляд має покинуте Кирилівське кладовище в Києві (відео)

У цій землі понад 200 років покояться десятки тисяч жителів столиці

У Подільському районі Києва, в глибині Кирилівського парку знаходиться давній покинутий цвинтар. Цей практично повністю зруйнований некрополь є одним із найстаріших у столиці, а перші поховання з’явилися тут ще наприкінці 18 століття.

Кирилівський цвинтар у колишні часи займав близько 10 гектарів землі, але він був згодом занедбаний і поступово почав зникати з лиця землі. "Телеграф" вирішив розповісти своїм читачам про історію цього похмурого місця, яке нагадує сучасникам про те, що саме на цій землі знайшли свій останній притулок десятки тисяч жителів столиці.

На території Кирилівського парку можна натрапити на залишки стародавнього занедбаного Кирилівського кладовища, яке було засновано у 1784 році після того, як Катерина II ліквідувала своїм указом Кирилівський монастир.

Поки монастир був чинним (XII-XVIII століття), то ченців і видатних особистостей було прийнято ховати в самому храмі або біля нього. З появою в монастирських стінах богадільні (притулку для непрацездатних осіб), а згодом — психіатричної лікарні, виникла потреба в місці для поховань покійних.

Місце під цвинтар виділила київська влада на схилах Кирилівської гори, за межами колишнього монастиря. Поступово територія некрополя розширювалася і почала "заходити" в глиб Кирилівського парку.

У 1929 році цвинтар було вирішено закрити — його перестали охороняти і могили поступово почали руйнуватися. На момент закриття площа Кирилівського кладовища складала 9,7 гектарів.

В основному тут ховали незаможних людей і тому майже всі надгробки були досить скромними. Хоча траплялися і винятки, наприклад, склеп братів Петра та Антона Качковських.

Петро Еразмович Качковський народився 1863 року. У 1890 році він здобув медичну освіту і у 1908 році відкрив власну хірургічну лікарню імені доктора Качковського на Мало-Володимирській вулиці, 33.

У квітні 1909 року Качковський ризикнув із високою температурою поїхати до в’язниці, де провів операцію. Повернувшись до своєї лікарні, він відчув себе погано і зліг. За кілька днів Петра Еразмовича не стало.

За бажанням родичів Качковського в судини тіла йому було влито бальзамуючий розчин формаліну, тому розтин проводився поспіхом і причина його смерті не була встановлена.

Через три роки на могилі Петра Качковського влаштували склеп, у якому був похований також його брат — рано померлий студент-юрист Антон Качковський.

На даний момент склеп спаплюжений вандлами та напівзруйнований.

У 1941 році на краю цвинтаря німецькі окупанти розстріляли лікарів та пацієнтів розташованої неподалік психіатричної лікарні імені Павлова (колишня Кирилівська).

У 1961 році, під час Куренівської катастрофи селевий потік змив більшу частину цвинтаря. З того часу від старовинного некрополя мало що залишилося. На даний момент у Кирилівському гаю можна наткнутися на частини надгробних плит, хрести і похмуру усипальницю братів Качковських.

Цвинтар вже давно не охороняється і перебуває у запустінні. Поламані огорожі, викорчовані та зламані хрести, сміття та відсутність натяку на цивілізацію, створюють на цвинтарі важку гнітючу атмосферу.

Нагадаємо, що в центрі Києва виявили страшну печеру з перевернутими хрестами, дивними символами та вівтарем. Хто саме став "автором" такої капітальної будови у лісі і з якою метою її обладнав — залишається лише здогадуватися.

Варто зазначити, що авторка відео не назвала місце, де була виявлена таємнича печера. Також не вказуються і якісь орієнтири за якими можна було б її знайти.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядає таємниче Йорданське кладовище в Києві. Цей некрополь, що частково зберігся, є одним із найстаріших у столиці, а перші поховання з’явилися тут ще за часів татаро-монгольського ярма.