Як виглядав Київ у об’єктиві відомого радянського фотографа: яскраві кольорові знімки з минулого

Столиця України може похвалитися своєю багатовіковою історією та колоритними місцями. Відомий радянський журналіст та фотограф Семен Фрідлянд зробив у Києві серію яскравих знімків, які дозволяють нам здійснити подорож в минуле.

На його фотографіях зняті кияни у повсякденному житті, а також знайомі багатьом столичні місця. Редакція "Телеграфу" вирішила показати читачам старі фотографії 1950-х років, які передають дух Києва часів СРСР та зачаровують своєю динамікою.

Приємної фотопрогулянки!

Семен Фрідлянд 15(28) серпня народився в Києві в сім’ї євреїв-чоботарів, але завжди мріяв про журналістику. У 1922 році він закінчив семирічну школу, а починаючи з 1925 року працював у журналі "Вогник", яким на той час керував його двоюрідний брат, відомий радянський журналіст та письменник Михайло Кольцов.

За свою довгу кар’єру він встиг попрацювати фоторепортером у багатьох відомих виданнях СРСР і пройшов шлях від рядового фотографа до завідувача відділу фотографії у журналі "Вогник".

За своє життя він зробив 19 000 фото і щоразу опиняючись у рідному місті — Києві — Фрідлянд багато гуляв улюбленими місцями і звичайно робив велику кількість яскравих фотографій.

На фотографіях Фрідлянда можна побачити знаменитий "червоний" корпус університету Шевченка, розташований навпроти однойменного парку.

На знімках можна побачити киян, які поспішають по своїх справах.

Також Фрідлянд любив гуляти Софійською площею, яка є однією з центральних і найдавніших площ Києва. Саме тут розташована дзвіниця Софійського собору та знаменитий пам’ятник Богдану Хмельницькому, який урочисто було відкрито 23 липня (11 липня за старим стилем) 1888 року.

Пам’ятник є одним із символів Києва та витвором мистецтва XIX століття.

Відомий фотограф часто фотографував людей у повсякденній обстановці. На його знімках зафіксовано пари, які безтурботно проводять спільне дозвілля; діти та підлітки, що поливають газони та звичайні перехожі, які відпочивають після робочого дня.

Найчастіше це були документальні фотографії на яких люди демонстрували свої справжні емоції.

Крім того, Фрідлянд знімав репортажі про життя простих робітників і на його знімках можна побачити, як люди працюють на будівництві, в магазинах та на складах.

Нагадаємо, що в мережі була опублікована унікальна кінохроніка, на якій можна побачити, як проходило будівництво найвідомішого туристичного об’єкту в Києві та найвищого в Україні монумента "Батьківщина-мати".

Висота скульптури від п’єдесталу до кінчика меча становить 62 метри (з постаментом – 102 метри). В одній руці статуя тримає 16-метровий меч, а в іншій – величезний щит. Він має 13 метрів заввишки і 8 метрів завширшки.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядав київський ринок за часів СРСР в об’єктиві американського фотографа. У 1970-х роках столичний ринок складався з декількох павільйонів і не міг запропонувати покупцям великий асортимент товарів і заморську екзотику. Усі позиції були чіткими та зрозумілими, а ціни фіксованими.