Тут ви точно зустрінете привидів: які таємниці приховують зловісні склепи Байкового кладовища (відео)

Одним з найстаріших та найвідоміших цвинтарів у Києві вважається Байкове кладовище. Воно розташоване на однойменній горі в Голосіївському районі столиці, а його історія сягає корінням у далеке минуле.

Тут поховано безліч визначних українських діячів різних епох: від письменниці Лесі Українки до легендарного тренера ФК "Динамо-Київ" Валерія Лобановського. Однак відомо Байкове кладовище не тільки з цієї причини.

Місцеві вірять у те, що тут мешкають духи та привиди, а з розграбованих старовинних склепів лунають моторошні крики. Крім цього, тут проводять свої ритуали сатаністи та послідовники темних культів.

"Телеграф" вирішив розповісти своїм читачам про історію цього похмурого місця, яке нагадує сучасникам про те, що саме на цій землі у різний час знайшли свій останній притулок десятки тисяч людей.

Трохи з історії Байкового кладовища

Кладовище відкрив у 1834 році генерал Байков. Він був учасником Вітчизняної війни 1812 року, а 1828-го брав участь у російсько-турецькій війні, дістав поранення і потрапив на лікування до Києва. Пізніше він купив собі хутір на правому березі річки Либідь — між горою і Протасовим яром. Усю цю місцевість у народі почали називати Байковим.

Пізніше половину цієї гори київська влада виділила під новий цвинтар. Його розділили на три ділянки: православну, католицьку і лютеранську. Перші поховання здійснили тут 1833 року.

Коли цвинтар був повністю заповнений похованнями, наприкінці 80-х років 19 століття влада столиці вирішила виділити під цвинтар і другу частину гори, яка стала називатися "Новим Байковим кладовищем". Посеред двох "половинок" проклали вулицю Байкову.

Ореол таємничості Байкового кладовища

На території цього цвинтаря збереглося близько 20 унікальних склепів, які були збудовані в 19 столітті. Ці величні усипальниці й досі дивують своїми архітектурними шедеврами, скульптурами та прикрасами.

На жаль, усі склепи тут було відкрито, пограбовано й осквернено. У старій частині кладовища також є велика кількість зруйнованих могил, провалених усипальниць і тріснутих надгробків.

Усе це, на думку парапсихологів, не подобається мертвим і їхні душі досі бродять алеями. Адже їхні останки були потривожені і вони не змогли знайти спокій.

Стара частина цвинтаря виглядає справді зловісно і викликає в деяких відвідувачів напади панічних атак.

Люди говорять про те, що саме тут сконцентрована "чорна", важка енергетика. Ночами тут дехто чує стогін і моторошний крик.

Під час Другої світової війни у підземеллях усипальниць (там, де стоять безпосередньо труни) євреї ховалися від нацистських переслідувань. Сюди солдати боялися заглядати, бо вірили, що в склепах можуть "зберігатися" смертельні захворювання — чума, тиф і таке інше.

Відомий столичний сталкер та екскурсовод Кирило Степанець провів невелику відео-екскурсію склепами Байкового кладовища та розповів багато цікавих подробиць про склепи на цьому цвинтарі:

Також відомо, що у склепах Байкового кладовища люблять бувати сатаністи та послідовники різних темних культів. Тут проводяться незрозумілі лякаючі ритуали за допомогою свічок, карт, вогню та фотографій живих людей.

Також у розорених склепах можна побачити кістки та фрагменти скелетів. Кам’яні саркофаги, всередині яких раніше стояли труни з померлими, невідомі розтрощили та почали проводити прямо на людських останках свої страшні ритуали.

Одне з такихмісць, де збираються сатаністи, вдалося знайти столичній блогерці:

Нагадаємо, що в центрі Києва виявили страшну печеру з перевернутими хрестами, дивними символами та вівтарем. Хто саме став "автором" такої капітальної будови у лісі і з якою метою її обладнав — залишається лише здогадуватися.

Варто зазначити, що авторка відео не назвала місце, де була виявлена таємнича печера. Також не вказуються і якісь орієнтири за якими можна було б її знайти.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядає таємничий Йорданський цвинтар у Києві. Цей некрополь, що частково зберігся, є одним із найстаріших у столиці, а перші поховання з’явилися тут ще за часів татаро-монгольського ярма.