"Мир найближчими днями" бʼє по обороні: Федоренко про примусову мобілізацію, виплати військовим та реальний стан фронту

Ситуація на фронті надзвичайно складна — ворог просувається дедалі активніше, а партнери готуються ледь не найближчі дні до миру. Юрій "Ахіллес" Федоренко, командир 429-го окремого полку безпілотних систем "Ахіллес", депутат Київської міської ради та радник парламентського комітету з питань нацбезпеки наголошує: сподівання на "чудо" чи "домовленості" — хибні та небезпечні.

У інтерв'ю "Телеграфу" Федоренко розповів, чому демобілізація наразі не варіант, наскільки низька комплектація війська збільшує навантаження на одного бійця, а також про ризики публічних заяв щодо можливого завершення війни, якщо вони не підкріплені реальним прогресом на фронті.

Чому заяви про демобілізацію — популізм

"Демобілізація на поточний момент неможлива", — акцентує Федоренко. На його думку подібні розмови — популізм, який не має нічого спільного з реальністю фронту.

"Кожен популіст, який виходить і каже, що треба чіткі терміни служби і давайте проведемо демобілізацію в військах, це популіст і брехун. Йому перше питання, яке треба задавати, чи готовий він прийти і поміняти мене зокрема, який воює чотири роки, або будь-кого з моїх хлопців та дівчат, які виконують бойові завдання на лінії бойових дій.

Якщо він готовий прийти поміняти, тоді можемо говорити, що якщо є конкретні, хто готовий прийти поміняти, то можемо говорити про часткову демобілізацію. На поточний момент, у зв'язку з тим, що противник суттєво переживає за кількість сил та засобів, демобілізаційні процеси не є можливі", — пояснює військовий поточну ситуацію.

За словами військового, іноді брак людей настільки критичний, що кожен боєць виконує роботу за трьох. Проте, якщо бригада укомплектована, ситуація інша.

"Якщо бригада має низький рівень комплектації, один військовослужбовець виконує функціонал, який розрахований на трьох-чотирьох-п'ятьох військовослужбовців. Люди горять фактично. Якщо бригада закомплектована на 70%, люди можуть воювати довгий період часу. Якщо є відмовляння, якщо є базові відпустки, все що з тим пов'язано. Ну тобто люди втягуються і готові спроможні виконувати ці завдання", — каже Федоренко.

Та є інший бік медалі — військові, що вже кілька років на фронті, мають неоціненний досвід.

Примусова мобілізація як вимушена реальність

На жаль, ми пропустили той момент, коли могли ще триматися без примусової мобілізації. Тому що зараз примусово мобілізація, вона відіграє два ключових моменти.

Перший — ті, які є військовозобов'язані, але не мобілізувалися, розуміючи, що можуть бути примусово мобілізовані, вони вимушені користуватися рекрутними програмами і долучатися до війська добровільно в якості добровольця. І багато хто для себе вибирає такий шлях. Інші, які примусово мобілізуються, вони вже не мають можливості крутнути ту рулетку долі і вибрати підрозділ, який їм подобається.

Рулетка долі вибирає за них підрозділ, де вони будуть проходити службу згідно військової доцільності і комплектації військ. Тому відмовитися від примусової мобілізації на поточний момент часу, на жаль, наголошую, на жаль, і ще раз наголошую, на жаль, ми не можемо. Вона буде продовжуватися. Інакше ми ми досягнемо того, що хлопці, які виконують завдання на передній лінії бойових зіткнення, не будуть мати заміни, зміни і будуть мати навантаження одне на трьох.

Так, замість того, що щоб виконувати свій функціонал, він має виконувати функціонал, ще ряду військовослужбовців, яким не мобілізувалися.

Гроші, мотивація і проблема з нинішніми виплатами

Для залучення та утримання військових у Силах оборони необхідно підвищувати зарплати та забезпечувати кар’єрне зростання — від рядового до командира взводу і далі, а також гідну оплату, вважає Федоренко. Командир полку акцентує — поточні виплати військовим в 20 тисяч грн, а інструкторам в 50 тисяч — занадто малі.

На його думку, додаткові виплати за мобілізаційні процеси стимулюють комплектування бригад — потенційно це могли б бути 500 тисяч грн "підйомних", а не тільки виплати за контрактом 18-24. Кошти винаходити військовий пропонує залучаючи міжнародних партнерів.

Як працювати з ухилянтами і СЗЧ: жорсткі, але ефективні рішення

Для тих, хто ухиляється від служби в армії або військових, які самовільно залишили частину (СЗЧ) "Ахіллес" пропонує виключати з "усіх сервісів держави":

"Обмеження мають бути, тобто людина вимикається з усіх сервісів держави. Точно так само, як і у разі вчинення самовільного залишення військової частини. І тільки коли вона актуалізує свої дані і мобілізується або повертається з СЗЧ до того підрозділу, який її влаштовує, тоді вона знову повертається до повного нормального соціального життя і до користування сервісів і послуг, які може надати держава".

Військовий зазначає — не має експертності в питанні конституційності такого рішення, однак це дало б потрібний результат, навіть якщо б рішення потім скасували:

"За цей період часу ми б поновили чисельність військ і повернули б значну кількість людей, які залишили самовільну військову частину на посади ефективні в самому війську. У нас 30% людей, комплектації полку із тих, хто самовільно залишив попередні частини. Вони воюють дуже ефективно. Тому, на жаль, держава має приймати не ті рішення, які хочуть чути, а ті рішення, які допоможуть нам вижити", — каже командир.

Інакше ті, хто зараз опирається рекрутингу чи мобілізації можуть стати солдатами вже армії окупантів — як це відбувається на вже тимчасово окупованих територіях.

Чому розмови про "кінець війни у 2026 році" небезпечні

Щодо розмов про можливе закінчення війни в 2026 році, про що зокрема казав член комітету ВР з нацбезпеки і оборони Федір Веніславський, Федоренко нагадує, що Україна не втратила спроможності до оборони, а Росія до наступу, тож і про мир говорити рано. Однак такі розмови призводять до того, що кількість донатів зменшується, а виробники ледь не готуються переводити виробництва на рейки мирного життя. Проте головне — це порушує баланс сил, адже в Росії чутки про завершення війни викликають полярну реакцію: у нас відбувається провал, у них відбувається бум.

"Військовослужбовці, які планували піти шляхом рекрутингу на мобілізацію, вони думають: для чого я буду мобілізуватися, зараз ще пару місяців посиджу вдома і на тому все завершиться. Солдат, який знаходиться в бліндажу, в окопі, в траншеї, який має йти на штурм. Який його настрій, якщо він розуміє, що війна може завтра завершитися? Конче негативний, — пояснює Федоренко, — А русский мужик біжить в військкомати і підписує контракт. В надії отримати 7, 10, 12, 15 000 доларів за мобілізацію для того, щоб закрити кредити. Чому вони біжать підписувати? Бо якщо завершаться бойові дії, він не поїде в Україну, не буде проти нас воювати. А гроші залишаться в нього".

"Ми маємо готуватися до історичного довгого протистояння, конфлікту з різною інтенсивністю лінії бойового зіткнення", — наголошує командир полку. Сподіватися на диво не варто.