У Кличка втратили береги? В КМДА здивували заявою щодо озера на Осокорках

В зоні підвищеного ризику опинилося озеро Небреж

У Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА відсутня інформація щодо розмірів прибережних захисних смуг об’єктів водного фонду Дарницького району міста Києва (зокрема й озера Небреж на Осокорках, де наразі "Столицею груп" ведеться активне будівництво ЖК H2O). Відповідні документи ще у 2020 році вилучили слідчі Національної поліції і досі не повернули. А нові документи КП "Плесо" — не розроблялися.

Такий висновок можна зробити із відповіді КМДА на інформаційний запит "Телеграфу", пов’язаний із питаннями забудови Києва, які видання підняло у статті "Знищення екопарку і дорога "в нікуди": як у Кличка готуються забудувати цілісну екологічну систему на Осокорках".

"ДП "Інститут Київгенплан" та ВАТ "Київпроект" на замовлення Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА), правонаступником якого є Департамент (Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату, — ред.), у 2003 році розробило проєкти прибережних захисних смуг об’єктів водного фонду м. Києва для кожного району окремо. На виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 03.09.2020 № 757/37532/20-к та згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів Головного слідчого управління Національної поліції України від 22.09.2020 "Проект прибережних захисних смуг водних об’єктів міста Києва. Дарницький район" було вилучено в Департаменту. Станом на сьогодні зазначений проєкт до Департаменту повернуто не було", — йдеться у відповіді КМДА.

Також у відповіді зазначається, що наразі водний об’єкт озеро Небреж у Дарницькому районі м. Києва перебуває на балансі КП "Плесо", але "проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг озера Небреж, КП "ПЛЕСО" не розроблявся".

Втім, підкреслюється у відповіді КМДА з посиланням на практику Верховного Суду — "існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене імперативними нормами" (стаття 60 Земельного кодексу України, стаття 88 Водного кодексу України)". Це означає, що відсутність проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Прибережні захисні смуги (ПЗС) це ділянки, які, згідно Водного кодексу, виділяються в межах водоохоронних зон "з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм".

Такі ділянки ПЗС перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених Водним кодексом. Зокрема, на ПЗС забороняється "будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів".

Простіше кажучи, якщо брати озеро Небреж на Осокорках – то будувати житлові будинки у його прибережній захисній смузі заборонено. Наразі захисники "Екопарку Осокорки" вважають, що у зв’язку з відсутністю відповідної містобудівної документації, ПЗС поблизу озера Небреж повинна встановлюватись згідно Водного кодексу і складати 200 метрів. Справді, у Водному кодексі, зазначено:

"Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

• для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів — 25 метрів;
• для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів — 50 метрів;
• для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється".

Відповідно до розробленого та погодженого у Держводагентстві від 29.12.2021 паспорта водного об’єкта, Небреж є озером розміром 47,0439 га. Таким чином, якщо крутизна його схилів справді складає 3%, як говорять активісти, то будувати можна дійсно лише за 200 метрів від поверхні води.

Останнім часом забудову озера Небреж, схоже, ніхто не перевіряв, у всякому разі такі дані відсутні у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів. Це випливає з відповіді на інший запит "Телеграфу", адресований вже цьому відомству.

"Наразі, матеріали необхідні для отримання висновків з оцінки впливу на довкілля щодо будівництва дороги у продовження проспекту Григоренка в Дарницькому районі м. Києва та будівництва поблизу озера Небреж на Осокорках у Дарницькому районі міста Києва у Реєстрі відсутні, відтак висновки з оцінки впливу на довкілля міністерством не видавалися.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону про ОВД забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності", — йдеться у відповіді Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів.

Таким чином, схоже, наразі неможливо достеменно встановити, чи відповідає забудова ЖК H2O, яку веде "Столиця груп" поблизу озера Небреж на Осокорках, нормам екологічного (природоохоронного) законодавства, зокрема Водного кодексу.

Нагадаємо, що ми надіслали "Столиці груп" інформаційний запит, зокрема і з цього приводу, але відповіді на нього досі не отримали.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що сім київських озер потрапили до рук приватного бізнесу та забудовників, що може призвести до їх знищення, подібно до Синього озера на Виноградарі, яке повністю висохло.