Знищення екопарку і дорога "в нікуди": як у Кличка готуються забудувати цілісну екологічну систему на Осокорках

Схоже, що унікальний природний ландшафт екопарку "Осокорки" у Києві все-таки планують знищити. Нещодавно стало відомо, що київське КП "Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд" за розпорядженням мера Віталія Кличка "потайки" закінчило техніко-економічне обґрунтування будівництва продовження проспекту Григоренка до меж Києва.

Це будівництво досі не затверджене депутатами Київради в межах Міської цільової програми з розвитку транспортної інфраструктури, тому не зрозуміло, як взагалі можна було витрачатися на розробку для нього ТЕО. У Кличка, розпорядження якого і виконували в Дирекції, схоже, просто вирішили форсувати події та без погодження депутатів витратити гроші на проєкт дороги. Не дивлячись на те, що вона фактично розріже екопарк "Осокорки" на чотири частини і знищить його цілісність.

За словами екоактивістів, дорогу хочуть побудувати, передовсім для того, аби задовольнити амбіції компанії "Столиця груп", у планах якої, схоже, забудувати якомога більше площі унікального природного парку. До речі, ця дорога – не надто потрібна Києву, адже є альтернативний проєкт, який не вплине на екологію.

"Телеграф" досліджував, що взагалі зараз відбувається навколо екопарку "Осокорки", яку його частину вдалося зберегти від забудови, а яку, можливо, вже втрачено, і чи можна справді обійтися без скандальної дороги, яку планує будувати Кличко.

Екопарк "Осокорки": диспозиція сторін на вересень 2024 року

Схоже, сьогодні екопарк "Осокорки", що розташований на південній околиці Києва, існує у декількох різних непаралельних вимірах, залежно від точок зору причетних сторін.

Перший вимір – реальність. У цьому вимірі на Осокорках у Дарницькому районі столиці збереглася унікальна і дуже делікатна екосистема водно-болотних угідь, загальною площею близько 550 га, із трьома чималими озерами — Небреж, Мартишів і Тягле, між яких та навколо яких розташовані менші водойми, заплавні луки та лісові насадження. Все це заселено різноманіттям рослин і тварин, серед яких є представники Червоної книги, і підпадає під дію низки міжнародних конвенцій — Рамсарської (про водно-болотні угіддя), Боннської (про збереження мігруючих видів), Бернської (про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ) тощо.

Також у цьому вимірі є окремі ділянки поблизу озера Небреж, які вже почали забудовувати: намили гори піску і звели на одній з них бетонні споруди. Тобто у реальному вимірі все виглядає так, що як мінімум ця частина унікального ландшафту – може бути втрачена.

Другий вимір – це оформлена у вигляді концепції "Екопарку "Осокорки" ідея зберегти від знищення всю цю унікальну місцевість. Наразі у цьому вимірі "живе" чимало місцевих активістів та значна частина населення Осокорків. Вони усіляко пропагують ідею екопарку та намагаються надати їй юридичного статусу через рішення місцевих органів державної влади та судові рішення. Також періодично "у гості" до цього виміру заходить частина можновладців. Мова йде, зокрема, про тих депутатів Київради, хто за покликом серця чи з політичних міркувань підтримує зачини активістів.

Третій, антагоністичний другому, вимір — у забудовника "Столиця груп" та його лобістів у Київраді й КМДА. У цьому вимірі, схоже, екопарку "Осокорки" взагалі не існує, а є лише території, які потрібно віддати під забудову. Унікальна екологія місцевості при цьому безповоротно знищується, а незначні острівці природи, які лишаються, призначені переважно для реклами, а згодом – для задоволення потреб потенційних мешканців нового мікрорайону.

Четвертий вимір – в інвесторів житла збанкрутілого банку "Аркада". Більшість з яких до самого екопарку "Осокорки" прямого відношення не мають і, можливо, навіть пристали б на ідею збереження там природи. Але доля їхніх неотриманих квартир у мікрорайонах "Еврика" і "Патріотика" та "Патріотика на озерах" — залежить від того, чи завершить "Столиця груп" повномасштабне будівництво на території екопарку. Адже частину прибутку з цього будівництва начебто якраз і планують спрямувати на добудову квартир "кинутих" інвесторів. Тому ці люди вимушено є певними каталізаторами процесу, а їхні почуття активно використовуються як аргументи необхідності знищення екопарку.

П’ятий вимір – у міської влади на чолі з Віталієм Кличком. Цей вимір важко однозначно схарактеризувати, хіба за допомогою фразеології. "Між краплями дощу", або "крізь вушко голки" — якось так поводяться щодо екопарку мер та більшість його підлеглих, намагаючись одночасно на словах довести свою глибоку стурбованість справами екології, а на ділі – фактично підіграючи забудовнику та проштовхуючи рішення, спрямовані на знищення природи.

Одним з таких рішень є погодження будівництва не надто потрібної Києву дороги через екопарк "Осокорки", яка, на думку екологів і низки депутатів Київради, серйозно зашкодить природі цієї місцевості.

Про що говорять і про що мовчать документи

Коли мова йде про загальну концепцію екологічного парку на Осокорках, мають на увазі територію в м. Києві понад 550 гектарів. Але розмір спірних ділянок, щодо яких наразі у гордіїв вузол сплелися інтереси екологів, забудовника "Столиця груп", містян та влади, становить усього 176 га. Якщо дивитися на Київ з супутника, межі спірної території виглядають приблизно так (червоний прямокутник на світлині):

На півночі територія спірних ділянок проходить по вулиці Колекторній, на півдні – впирається у межі міста Києва та Київської області. Зі сходу розташована Бортницька станція аерації та котельня, а з заходу – парк Міжозерний та озеро Мартишів.

Історія суперечок за цю територію почалася ще 2005 року при мері Олександру Омельченку, коли значну частину землі на Осокорках із суттєвими порушеннями процедури, як вважають активісти, було передано на 15 років в оренду ТОВ "Контактбудсервіс". На той час фірма належала нардепу від БЮТ Олександру Чорноволенку, дружина якого обіймала посаду голови земельної комісії. Тобто спостерігався ще і явний конфлікт інтересів. Усього було підписано 5 договорів оренди на будівництво 6 мікрорайонів.

Чорноволенко вважавсь за формального власника компанії аж до 2018 року, хоча відомо, що приблизно з 2009-го на землі ТОВ "Контактбудсервіс" вже мала плани "Аркада" Костянтина Паливоди. Ну а після банкрутства "Аркади" у 2020 році ТОВ "Контактбудсервіс" відійшло "Столиці груп", яку пов’язують з Владою Молчановою та її сім’єю.

Наразі, згідно з системою YouControl, щодо компанії "Контактбудсервіс" порушено справу про банкрутство, а серед її засновників вказана Юлія Харченко, яка одночасно є співзасновницею низки інших компаній з орбіти Владислави Молчанової, таких, як "Датоліт", "Варшавський буд" тощо.

За часів мерства Черновецького, у 2009 році, якраз під забудову району озер на Осокорках був розроблений та затверджений детальний план територій. Як зазначають активісти громадської організації "Екопарк Осокорки" — затвердження ДПТ також відбувалося з кричущими порушеннями.

Цей ДПТ, зокрема, суперечив Генеральному плану міста Києва, оскільки містив тотальну забудову берега озера Небреж, у той час, як Генплан передбачав збереження там переважно зеленої зони. Цікаво, що голосування за скандальний ДПТ відбулося вночі, з голосу, а назва, вказана зрештою у порядку денному, навіть не відповідала назві фінального документа.

Наразі відомо як мінімум про два судові позови щодо оскарження ДПТ забудови Осокорків. Один з позовів був поданий ГО "Екопарк Осокорки" у 2018 році у зв’язку з невідповідністю ДПТ Генплану Києва. Справа дійшла до Верховного суду, але той вирішив, що аргументів екоактивістів недостатньо: "Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що рішення Київської міської ради від 27 листопада 2009 року №695/2764 "Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва" прийняте відповідачем відповідно до законодавства та в межах наданих повноважень".

У задоволенні іншого позову, від приватної особи, суд першої інстанції також відмовив, на чому справа і зупинилася. Хоча, як писав "Телеграф", наразі відомі успішні прецеденти оскарження ДПТ приватною особою. Зовсім недавно один активіст зумів виграти у Верховному суді справу щодо неправомірності ДПТ в Оболонському районі, яка, до речі, також торкалася інтересів "Столиці груп".

Та на оскарженні ДПТ Осокорків справа не закінчилися. У листопаді 2018 року Київська міська рада ухвалила рішення про розірвання договорів оренди з ТОВ "Контактбудсервіс". Причому не лише у зв’язку з систематичним невиконанням компанією положень цих договорів, а й "зважаючи на негативне ставлення громадськості до намірів щодо забудови земельних ділянок". Тобто депутати окремо наголосили: однією з причин стало те, що люди не хочуть будівництва навколо озер на Осокорках. І, власне, на цьому в епопеї з забудовою зеленої зони на Осокорках можна було б поставити крапку.

Але забудовник оскаржив це рішення, причому по кожній з п’яти орендованих ділянок окремо. У суді ТОВ "Контактбудсервіс" вимагав продовження оренди терміном ще на 15 років. І у київської влади зрештою не вистачило сили волі, аби довести справу до кінця. Чи то через некомпетентність, чи з якихось інших причин після багаторічної судової тяганини більшість позовів Київрада програла.

"Якби була вказівка чи виражена позиція міського голови боротися за ці ділянки, то жодна б з ділянок не була програна. Оскільки були всі підстави не подовжувати договори оренди. Але, наскільки мені відомо, є "неофіційна" позиція міського голови, що ці ділянки мали потрапити в оренду "Контактбудсервісу", тобто "Столиці груп". І це, в принципі, основна причина програних судів", — розповів "Телеграфу" Олександр Пилипенко з ГО "Екопарк Осокорки".

Пастка для Кличко

"Забудовник вирішив проігнорувати громаду. Тому тепер договір оренди розірвано остаточно! Це рішення – серйозний сигнал для інших забудовників, які нехтують інтересами міста, інтересами громади", — безапеляційно заявив Кличко після того, як у 2019 році Київрада розірвала договори з орендарем ділянок на Осокорках. І додав, що "проєкт забудови, отримав низку зауважень". Під рішенням про розірвання договорів, до речі, стоїть підпис міського голови.

Інтереси громади, це, наскільки можна зрозуміти, чітко зафіксоване у рішенні Київради небажання громадськості взагалі бачити на унікальній території бетонних мурашників.

Та вже через рік послідовний Кличко підписав меморандум з інвесторами банка "Аркада", "Столицею груп" та Владою Молчановою особисто, який, зокрема, передбачав будівництво ЖК "Патріотика на озерах" поблизу озера Небреж. Тобто "негативне ставлення громадськості" Кличко просто проігнорував.

Нагадаємо, суть меморандуму в тому, що "Столиця груп" береться допомогти з недобудованими ЖК ліквідованої "Аркади", а за це отримує право розпоряджатися ділянками на території екопарку "Осокорки". Передбачалося, що 10% отриманих коштів від ЖК "Патріотика на озерах" (нині ЖК H2O) підуть на вирішення проблем інвесторів "Аркади".

Взагалі-то тут можна говорити про досить технічно розставлену пастку, яку підготувала Молчанова міській владі й інвесторам. Останнім довелося хапатися за "Столицю груп", як за останню соломинку у справі добудови квартир. Своєю чергою Кличко, аби не мати проблем з інвесторами "Аркади", змушений був забезпечити "зелене світло" забудові екопарку "Осокорки".

У такій конфігурації проблеми екології та інтереси людей, котрі виступають за збереження екологічного ландшафту на Осокорках, опинилися на останньому місці. Можливо, саме тому київська влада і програла більшість судів?

Втрачене й відвойоване

Для кращого розуміння ситуації наведемо детальний план розташування ділянок, переданий "Телеграфу" ГО "Екопарк Осокорки", з якого видно, якою є ситуація станом на початок осені 2024 року.

Отже, ділянки з номерами від 1 до 5 на світлині – це ті, що перебувають в оренді "Контактбудсервісу", і які, відповідно, планувала забудувати "Столиця груп". Наразі, за даними активістів, забудовник остаточно виграв у судах позови щодо продовження оренди ділянок за номерами 1, 4 та 5.

Ділянка №1, яка включає озеро Небреж, є найбільш підготовленою для будівництва – там ще за часів "Аркади" намито пісок (білі плями на плані). Наразі, за даними активістів, існує дозвіл на її забудову і навіть вже повністю побудований один з будинків ЖК H2O і розпочато будівництво іншого. Загалом планувалося збудувати там 43 будинки, але пізніше планова кількість зросла до 48.

Втім, юрист, експерт з питань нерухомості Андрій Ставнюк, який веде справи низки інвесторів збанкрутілої "Аркади" і непогано знається на ситуації навколо ЖК H2O, розповів "Телеграфу", що насправді там вже побудовано більше.

"Наскільки мені відомо, наразі динаміка будівництва ЖК H2O є значною. Вони ("Столиця груп". — Ред.) будують ці об’єкти своїм коштом і будують досить інтенсивно. А довго не починали будувати ці об’єкти, оскільки не були узгоджені позиції з іншими причетними до будівництва сторонами. Зокрема – з інвесторами банку "Аркада". Також "Столиця груп" вирішувала питання з органами державної влади, комунальними підприємствами, узгоджувала під’єднання будинків ЖК до електричних мереж тощо. Хоча публічних заяв щодо вирішення цих питань не було, але оскільки вони активно будуються з січня 2024 року, то, скоріше за все, зараз ці питання вирішені. Звичайно, там ще будувати і будувати, навіть ті будинки, що зараз споруджуються, поки далекі від фінальної стадії. Щодо поточного стану, то наразі, за моїми даними, побудовано всі поверхи першого будинку і 15 поверхів другого. А окрім цих двох – вони почали будувати третій (вже є близько 5 поверхів) і навіть четвертий будинок", — розповів Андрій Ставнюк.

За даними активістів, значна частина споруд ЖК H2O, згідно з планом забудови, може бути розташована практично впритул до берегової лінії, що є порушенням усіх чинних будівельних та екологічних норм. І це дає можливість звернутися до контролюючих, а згодом і до правоохоронних органів, вважають активісти.

"Наразі, оскільки у земельному кадастрі відсутні дані по ПЗС (прибережна захисна смуга. — Ред.) озера Небреж, то щодо нього діють норми водного кодексу. Є паспорт озера Небреж, де вказано, що ширина прибережної смуги має бути 100 метрів, але оскільки крутизна його схилів більше 3% — то цей розмір подвоюється. Тобто ближче за 200 метрів від води – будувати не можна. Наразі ми звертаємося в ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування. — Ред.), і, якщо вона не відреагує, тоді з’являється підстава звертатися в прокуратуру", — розповів Олександр Пилипенко.

Та за словами юриста Андрія Ставнюка, навіть можлива наявність підозр щодо екологічних порушень навряд чи зупинить процес будівництва. Хоча і може суттєво вплинути на питання введення будинків в експлуатацію.

"Якщо казати про якісь екологічні чи інші подібні порушення (наприклад, порушення законодавства про захист культурної та історичної спадщини), то, як показує практика, переважно вони не призводять до зупинки самого будівництва. Проблеми у забудовника у зв’язку з цим можуть виникнути на етапі введення будинку в експлуатацію. Тому, власне, у Києві і зараз є чимало таких історій, як з відомим "будинком-монстром" на Подолі, іншими будинками, які сьогодні офіційно не заселені через порушення, виявлені на етапі введення в експлуатацію. Якщо ми говоримо саме про H2O, то не думаю, що забудовнику "Столиця груп" сьогодні хтось може завадити проводити будівництво через якісь підозри у порушенні екологічних норм чи навіть через факти порушення. Але у момент введення в експлуатацію – це цілком можливо", — говорить юрист.

Щодо інших програних київською владою ділянок, то на ділянках № 4 та № 5 будівництво ще не починалося. На них, за даними активістів, у забудовника поки немає дозволів, та й інженерна підготовка їх не проведена (а там потрібно намивати ґрунт, бо інакше будувати буде неможливо). Активісти сподіваються, що по цих ділянках можуть з’явитися нові підстави для розірвання договорів оренди.

Справа щодо ділянки № 3 нещодавно закінчилась перемогою забудовника в апеляційному суді, і на неї чекає касація.

А щодо ділянки № 2, то, за словами активістів "Екопарку Осокорки", забудовник у Верховному суді програв, тобто договір оренди по ній вважається розірваним. Якою буде її доля, залежатиме від Київради, і активісти дуже сподіваються, що будувати на ній не дозволять.

"Те, що забудовник програв саме щодо цієї ділянки, дуже добре для екопарку. Оскільки вона стоїть на шляху інших ділянок забудовника, що потрапили йому в оренду. Це суттєво ускладнить йому життя", — вважає Олександр Пилипенко.

Стосовно ділянок, до яких "Столиця груп" не має відношення, то ділянка № 6 наразі перебуває у постійному користуванні комунального підприємства "Житлоінвестбуд-УКБ". І хоча її призначення – під житлову забудову, активісти сподіваються, що будувати там будуть ще дуже нескоро також через непідготовленість території (ділянку необхідно вирівнювати, намивати ґрунт тощо). А за цей час, можливо, вдасться надати їй статусу ландшафтного заказника, тим більше, що клопотання щодо цього вже схвалено на рівні Управління екології та природних ресурсів КМДА.

"Щоб провести на цій ділянці забудову, потрібно провести дуже масштабну інженерну підготовку. Потрібно намити територію до висоти решти району – приблизно на 7—8 метрів, використовуючи гідронамив. Адже це зона підтоплення, і під час паводка вся ця територія покривається водою. Тому наразі це така собі теоретична забудова, зараз тут будувати фізично неможливо", — говорить Олександр Пилипенко.

А от ділянки № 8 і особливо № 9 – це справжня перемога екологічної спільноти. Завдяки надлюдським зусиллям вже вдалося оголосити ці території заказниками, що убезпечить їх від забудови як мінімум на найближчі роки.

Найменша ділянка № 7 вважається за паркову зону. Але, кажуть активісти, схоже, що теперішній формальний власник частини ділянок, "Київський інститут земельних відносин", може мати на неї інші плани, тому не факт, що парк там буде збережено.

Дещо про "економіку" забудови на Осокорках

Коли в публічний простір потрапляє інформація щодо чергової скандальної забудови, як-от будівництво на унікальній з екологічної точки зору місцевості чи на місці історичних пам’яток, завжди виникає питання, який же інтерес змушує девелоперів зубами триматися за такі об’єкти. Відповідь стає зрозумілою, якщо приблизно прикинути фінансовий зиск, що отримає забудовник.

Зрозуміти це можна, якщо порахувати собівартість будівництва квадратного метра житла для забудовника і, відповідно, вартість квадратного метра при продажі квартири у новобудові.

Наразі приблизну собівартість будівництва можна знайти у цілком офіційному документі — наказі Мінінфраструктури "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України". Згідно з цим наказом, станом на 1 липня 2024 року по Києву ця опосередкована вартість складає 25 944 грн, або близько 626 доларів за квадратний метр.

При цьому середня вартість 1 квадратного метра у новобудовах, згідно з даними Dom.ria, становить 1338 доларів. Різниця між двома показниками складає чималих 712 доларів потенційного прибутку забудовника на метрі квадратному.

Звичайно, ще раз підкреслимо, такий розрахунок є досить приблизним. За даними юриста Андрія Ставнюка, показники державного наказу можна застосувати лише для девелоперів, що будують із недорогих матеріалів та за стандартними проєктами.

"Насправді ці ціни (показники Мінінфраструктури. — Ред.) занижені, якщо говорити про будівництво комфорт-класу чи бізнес-класу. Справді, є такий забудовник ДБК "Житлобуд", який будує панельні будинки одного стандартного типу і він може потрапити у цей ціновий діапазон по собівартості. Але якщо ми говоримо про таке будівництво, як згаданий ЖК H2O, я не думаю, що вони відповідають вказаним у міністерському документі. Адже слід враховувати й зростання цін на будівельні матеріали в умовах широкомасштабної війни, і підвищення оплати праці будівельників, з якими сьогодні також є певні нюанси, й низку інших чинників. Я, звичайно, не будівельник, але оскільки все-таки непогано знайомий з цією сферою, то знаю, що зараз у ній не надто висока дохідність. Забудовники, з якими я спілкувався, називають цифру близько 20% дохідності, враховуючи ціну, за якою вони продають квартиру кінцевому інвестору", — говорить Ставнюк.

Відповідно, якщо порахувати дохідність навіть на рівні 20%, це становитиме 267 доларів.

Тепер перемножимо кожен із можливих варіантів прибутку на кількість квартир у ЖК H2O (а це, згідно з повідомленнями "Столиця груп", 11 892) та на середню площу квартир у новобудовах. Нехай це буде 50 метрів квадратних (насправді, напевно, більше, адже планується будувати квартири площею 27,75—147,13 м кв.). У результаті отримаємо потенційний прибуток "Столиці груп" на спорудженні ЖК H2O — від 159 мільйонів доларів (за умови прибутковості у 20%) і аж до 423 мільйонів доларів.

Очевидно, що "Столиця груп" спробує у фінансовому плані "витиснути" максимум із забудови на Осокорках. Як говорить Андрій Ставнюк, саме тому досі й не починаються продажі квартир у цьому житловому комплексі.

"Відомо, що якщо починати продажі на етапі планування, отримання документів чи, наприклад, на стадії котловану, то ціна буде завжди меншою, аніж при продажу на етапах. За таких умов більші ризики інвестора, і, відповідно, забудовник має дати йому більший дисконт. Але після початку повномасштабної війни "Столиця" не лише з комплексом H2O, а й з іншими своїми ЖК, тим же "Варшавський-3", обрала іншу стратегію – починати продажі майже на фінальній стадії або й взагалі після спорудження будинку. Відповідно це дає їм можливість продавати квартири по максимальній ціні, яку вони можуть отримати, забудовуючи ділянки власним коштом. Що стосується початку продажів H2O, то такої інформації з відкритих джерел я не чув. Але можу дати певні суб’єктивні орієнтири, що "Столиця груп" почне продажі, коли добудує або майже добудує перші два будинки. А це, за моїми суб’єктивними передбаченнями, станеться не раніше, ніж через рік", — говорить юрист.

Дорога "в нікуди"

З початку великої війни у лютому 2022 року територія екопарку "Осокорки" стала переважно закритою, частина її була замінована. Але, як писав "Телеграф", хоча пересічних громадян туди не пускала ТРО, з 2023 року звуки будівельної техніки там було чути регулярно, тобто забудовникам "Столиці груп" в’їзд було дозволено.

Схоже, що якраз під прикриттям цієї ситуації та під охороною приватної фірми (та за ігнору Київської влади) забудовник тихцем зміг вигнати коробку одного з будинків і почати другий, третій та четвертий. До речі, будівництво відбувалося у час, коли судові рішення щодо продовження оренди ділянок ще не були прийняті.

Цікаво, що, коли Соня Кошкіна запитала Кличка про цю ситуацію, він лише розвів руками – мовляв, я цілком за екологію, але вже є як є. Та тут Кличко відверто лукавить.

Тому що наразі спостерігається дуже схожа ситуація і з дорогою, яку хочуть побудувати через екопарк "Осокорки". Київрада ще не схвалила це рішення через затвердження міської програми розвитку транспорту, але ТЕО по ній за розпорядженням Кличко чомусь увесь останній час активно розроблялося КП "Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд". Про це стало відомо з допису депутата Київради Андрія Вітренка, який опублікував витяг зі звіту згаданого комунального підприємства.

Дорога, яка має стати продовженням проспекту Григоренка на південь до меж Києва, є надзвичайно шкідливою з погляду екології. Окрім того, на думку Олександра Пилипенка з ГО "Екопарк Осокорки" — дорога через екопарк місту не потрібна, а лише забудовнику. Водночас є набагато безпечніший для природи варіант, який оминає унікальні природні території і йде поруч з аераційною станцією.

"Якщо дорогу будуватимуть, природна екосистема екопарку "Осокорки" втратить 90% своєї спроможності для відновлення і функціонування, адже зміни будуть незворотними. Тому у нас різко негативне ставлення до цього проєкту. Продовження Григоренка потрібно лише забудовнику, оскільки інакше його забудова втрачає сенс. Тобто у ситуації з дорогою за гроші міста просто збираються зробити послугу "Столиці груп". А для міста, якщо ми говоримо про магістраль, що має з’єднати Київ з позаміськими селищами, то є альтернативний проєкт – продовження вул. Ревуцького, яке не завдасть шкоди екопарку. Цей варіант буде навіть зручнішим для з’єднання області з містом", — вважає Олександр Пилипенко.

Такої думки дотримуються не лише активісти, щодо цього є цілком офіційний висновок вчених.

"Без сумніву, реалізація Варіанту 1 (той, що запланував будувати Кличко. — Ред.) внаслідок будівництва дороги призведе до руйнівного впливу на природні комплекси озер. Щобільше, такий варіант фрагментує урочище надвоє, вдвічі збільшивши вплив фактору непокою на тварин та вдвічі зменшивши площу природної території у розрізі окремого фрагменту", — йдеться у листі директора Інституту зоології НАН України, доктора біологічних наук Віталія Харченка.

Окрім того, за висновком вченого, будівництво дороги ще й грубо порушує положення природоохоронного законодавства України.

Наразі є й позитивний момент: як дізнався "Телеграф", варіант альтернативної дороги на сьогодні підтримує значна частина депутатів Київської міської ради.

"Річ у тому, що ця дорога повинна бути (затверджена. — Ред.) в муніципальній програмі розвитку транспорту. Але враховуючи, що вона там є, Київрада два рази не голосувала за цю програму, тому що у депутатського корпусу є зауваження. Дорога-то потрібна, але ми вносили пропозицію, щоб вона йшла не через екопарк "Осокорки". Є інше конструктивне рішення, яке не шкодитиме екології. Наскільки мені відомо, ці пропозиції депутатів не враховані. Тому станом на зараз депутати не готові голосувати за транспортну програму. Я думаю, що мер та його фракція буде збирати на неї голоси. Вже неодноразово лунали заклики, що програму потрібно голосувати, бо місто не може без неї жити. Але депутати кажуть: видаляйте звідти дорогу (продовження Григоренка. — Ред.), і тоді ми її проголосуємо. Наша фракція (СН. — Ред.) буде принциповою в цьому питанні. І, наскільки мені відомо, проти дороги у теперішньому вигляді ще декілька фракцій", — розповів "Телеграфу" голова постійної комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко.

Він також додав, що його фракція і загалом виступає проти забудови екопарку "Осокорки".

"Ми не голосували й не будемо голосувати за забудову. Ми не голосували за передачу землі й за цю дорогу також не будемо голосувати", — пообіцяв Вітренко.

Тож, як бачимо, наразі питання в Київраді стоїть руба – або Кличко піде на безпечніший для екології Осокорків варіант, або прийняття муніципальної програми з транспорту буде відтерміновано на невизначений час. Є сподівання, що здоровий глузд все-таки переможе, і унікальний баланс екопарку "Осокорки" вдасться зберегти.

Якщо ж будівництво дороги проштовхнуть у теперішньому вигляді, то вона, по суті, буде дорогою "в нікуди". Адже, навіть дивлячись на карту, не зрозуміло, з якою такою важливою магістраллю вона буде з’єднуватись, оскільки згідно з наявним проєктом впирається у "пусті" землі.

Тож ймовірним першочерговим використанням стане підвіз будматеріалів для забудови екопарку "Осокорки". Що своєю чергою означатиме нищення екопарку як у процесі будівництва дороги, так і подальшої її експлуатації. Також це означатиме, що київський мер міцно сидить на гачку у "Столиці груп", і тоді доля екопарку виглядає дуже сумно.

Наразі "Телеграф" звернувся із запитами до Міндовкілля, КМДА та Віталія Кличка особисто. А також звернувся по коментар до "Столиці груп", аби зрозуміти позицію і мету забудовника.

Ми уважно слідкуватимемо за розвитком подій навколо екопарку "Осокорки". Не перемикайтеся.