Віталій Кулик: Якщо Росія "рухатиме" кордони на Балтиці — зупинить її лише одна річ

Кремль промацав реакцію Заходу – без чіткої позиції та без жорсткої волі

На сайті російського уряду у вівторок, 21 травня, з’явився проєкт, згідно з яким РФ нібито розмірковує над тим, щоб в односторонньому порядку змінити свої морські кордони з Литвою та Фінляндією у Балтійському морі. Вже наступного дня це повідомлення видалили з сайту без пояснення причин. Але шуму воно встигло наробити.

Що це було і до чого може призвести? Про це "Телеграфу" розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001—2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова – Придністров’я) Віталій Кулик.

За словами політичного аналітика, це була добре підготовлена провокація у виконанні РФ.

"Цілком у чекістському стилі — бруднувато, брутальненько. Промацати, подивитися на реакцію. Чи зможе щось розумне заявити або зробити у відповідь та чи інша сторона?

На мій погляд, жодної чіткої відповіді від Заходу (ЄС, НАТО) не було. Принаймні у видимому просторі. Ймовірно, Москва сприйняла це як слабкість. Те, що почалися якісь консультації, переговори, напрацювання порядку денного — як реагувати на подібні гіпотетичні події РФ, показало серйозність небезпеки. Підштовхнуло західні країни до обміну думками щодо цього. Вони спробують виробити певний алгоритм дій. Питання в тому — чи достатнє воно буде для відбиття реальної агресії», — зазначає експерт.

Можливе просування кордонів — це питання нейтральних вод, пояснює він. Не безпосередня агресія проти країн НАТО, а створення умов впливу на їхню безпеку.

"Трактувати цю російську ініціативу як агресію або підготовку до неї, що вимагає збройної відповіді, на Заході, судячи з заяв, що є на цей момент, не ризикнули. Не було жорстких заяв у стилі "ми не дозволимо, введемо військовий флот, почнемо військові навчання".

Водночас деякі російські експерти виправдовували такі ігри з кордоном тим, що ЄС і НАТО нібито самі зробили дії, спрямовані на встановлення контролю над Балтійським морем та виходом з нього в океан. Мовляв, вони проводять там військові навчання, військові приготування. Швеція та Фінляндія увійшли до НАТО. І ця мілітаризація регіону є загрозою для РФ, для її інтересів. Отримайте відповідь! Але, як бачимо, згодом Москва вирішила відіграти назад", — констатує Віталій Кулик.

Втім, поки що так і не ясно — чи знялася ця тема з порядку денного взагалі, чи її вирішили не педалювати напередодні переговорів або в контексті гіпотетичних побажань з боку Китаю, вважає експерт.

"Адже все відбувається на тлі підготовки мирної конференції у Швейцарії, наміченої на середину червня. На тлі інтенсифікації переговорів з різними сторонами, на різних майданчиках — щодо безпеки України та глобальної безпеки. Тож поки що складно сказати — що це було. Промацали, побачили реакцію Заходу. Реакцію неоднозначну, без чіткої позиції, без твердої волі, без якихось миттєвих військових приготувань.

Отже, Росія цілком може повернутися до ідеї перегляду морських кордонів з Фінляндією та Литвою у найближчій перспективі, — припускає Віталій Кулик. — І встановити в Балтійському морі свої патрулі, регулярні кордони, оголосивши певну частину своїми територіальними водами, "внутрішнім озером" РФ. Як країна-агресорка уже зробила з українською частиною Азовського та Чорного морів".

Жодних "стопів" у Росії тут немає, упевнений експерт. Зупинити її може лише жорсткіша позиція Заходу, готовність надати силовий опір, вступити в пряме зіткнення. Як мінімум, демонстрація готовності захищатись.

"При цьому мова ж йде не про території, а про виняткові економічні зони, вплив, нейтральні, територіальні води тощо. РФ не робила формалізованих заяв про територіальні претензії. Це така гібридна штука. Коли всі розуміють про що, але якщо слідувати "букві", то як би не зовсім агресія. А якщо відверто і чесно – саме агресія", – наголошує Віталій Кулик.

Він підкреслює, що Захід поки не наважився прибрати цю гібридність якимись відповідними жорсткими діями. Ну а Росія цим користуватиметься — і далі шукатиме нові точки крихкості, попереджає експерт.