Точка неповернення. Чим відповість Китай на критику президента Зеленського?

Пекін дуже болісно реагує на критику на свою адресу

Пряме звинувачення Китаю у підриві Глобального саміту миру та допомозі Росії, яке прозвучало від президента України Володимира Зеленського на безпековому форумі Шангрі-Ла в Сінгапурі, ознаменувало настання точки неповернення в українсько-китайських відносинах.

З 2022 року в українській владі зберігалася надія залучити КНР до справедливого мирного врегулювання війни та обмежити його торгово-економічну співпрацю з РФ. Звідси спроби долучити китайську сторону до зустрічі радників з національної безпеки в Саудівській Аравії та Мальті, а також пряме звернення президента до Сі Цзіньпіна із закликом прибути на Саміт миру у Швейцарії.

Проте відмова Пекіна від участі в мирній конференції, представлення фактично схваленого Росією альтернативного плану з заморожування війни та продовження економічної допомоги російському ВПК нарешті змусили Україну відкрито визнати ворожість Китаю до нашої держави. Тепер важливо зрозуміти, якою буде реакція КНР на відкриту критику українського президента?

Дипломатичний клінч

Китай послідовно працює над саботуванням Саміту миру, комунікуючи з країнами так званого Глобального Півдня та переконуючи їх відмовитися від участі в ньому, одночасно пропонуючи власний альтернативний план. Бразилія, Саудівська Аравія, Пакистан не планують направляти власні делегації на мирну конференцію, а частина країн ще вагається під очевидним дипломатичним тиском з боку КНР.

Навколо Саміту миру сформувалася така собі дипломатична дуель Києва з Пекіном, що остаточно продемонструвало справжні наміри КНР і зруйнувало маску "нейтралітету". Відкрита критика дій Китаю від президента України на форумі Шангрі-Ла в Сінгапурі стала таким собі сигналом нового, "конфронтаційного" етапу в українсько-китайських відносинах.

МЗС КНР в особі спікерки Мао Нін вже розкритикувало слова президента України та заявило, що "Китай не є ні тим, хто почав, ні стороною української кризи". Китай знову повторив свої тези про "нейтралітет", "обов’язкову присутність на переговорах двох сторін конфлікту". Пекін продовжує дотримуватись сталої лінії на дипломатичному рівні, але більш важливо розглянути потенційні практичні дії Пекіну.

Заходи покарання

Китай завжди активно реагує на критику на власну адресу, супроводжуючи це накладанням санкцій, торговим ембарго і обмеженням експорту. Прикладом є Австралія, влада якої 2022 року закликала дослідити причини виникнення спалаху коронавірусної пандемії, підозрюючи китайську владу у можливій причетності до створення вірусу. Тоді Пекін запровадив ембарго на імпорт австралійського вугілля та вина. А після затримання Канадою фінансового директора телекомунікаційного гіганта Huawei Мен Ваньчжоу 2018 року Пекін обмежив двосторонню торгівлю з Оттавою та розпочав інформаційну атаку проти канадської влади.

У нашому випадку поки не варто очікувати введення з боку Китаю торгового ембарго та радикальної зміни у питанні надання летальної зброї РФ. Більша загроза полягає в ускладненні закупівлі китайських складників до FPV-дронів. Торік Пекін вже обмежив експорт компонентів для дронів, а китайські компанії почали скорочувати продажі безпілотників і компонентів для України. Тепер українці змушені через складну систему посередників домовлятися з китайськими представниками для закупівлі дронів та компонентів до них.

Найближчим часом, цілком ймовірно, Китай ще більше обмежить цю можливість, ускладнивши процес закупівлі, що в рази підвищить ціну на китайські FPV-дрони для українських клієнтів. Вже зараз треба шукати альтернативні Китаю майданчики для придбання дронів, бо висока залежність від китайських компаній може у майбутньому зіграти з Україною злий жарт, спричинивши серйозний дефіцит БПЛА у війську.

Пекін планує посилити військово-технічну допомогу РФ та російському ВПК, попри загрозу американських санкцій. КНР у все більших масштабах проводить приховані постачання генераторів перешкод, детекторів дронів, глушників діапазону частот зв'язку. Сьогодні російська окупаційна армія повністю залежна від китайських технологій зв’язку, а через Китай проводиться закупка частини станцій Starlink. Є загроза збільшення надання нелетальної допомоги РФ, як напряму́, так і через треті країни (Казахстан, Киргизстан, КНДР, Вірменія, Таджикистан).

Червоні лінії Сі

Попри критичний характер заяв українського президента у бік Китаю, нині важко очікувати відкритого прямого залучення КНР до російсько-української війни та запровадження торгового ембарго проти України. Головним потенційним подразником для Пекіна у цьому напрямі може стати лише поглиблення кооперації України з Тайванем. Саме відкриття представництва Тайбея в Литві 2021 року спричинило агресивну реакцію КНР із подальшим обмеженням торгових операцій з балтійською державою.

Відкриття тайванського представництва в Україні, можливе збільшення контактів на високому рівні або навіть де-факто дипломатичне визнання Тайваню теоретично змусить Китай більш агресивно діяти проти української сторони. Хоча це не означає, що Києву треба остерігатись взаємодії з Республікою Китай (Тайвань).

Враховуючи посилення китайсько-російського стратегічного партнерства, Україна має налагоджувати контакти з Тайванем, який відкрито займає проукраїнську позицію. І тут треба віднайти баланс, щоб не перетнути "червоні лінії Сі Цзіньпіна" та одночасно підтримувати відносини із нашим недооціненим союзником на Тайвані. Проте вже зараз можна констатувати: змусити Китай відмовитися від підтримки РФ вже практично не можливо.