У Берліні співіснують дві стратегії щодо України, і це проблема, — депутат Бундестагу Антон Хофрайтер

Одна зі стратегій Німеччини — сподіватися на переговори України та РФ.

Антон Хофрайтер — депутат від партії "Зелених" та глава комітету з європейських справ Бундестагу. У вересні він відвідував Україну та серед іншого на власні очі побачив пошкоджену російськими обстрілами дитячу лікарню "Охматдит". Тоді він вчергове наголосив, що лише військова міць України зможе зупинити Путіна.

На полях Варшавського безпекового форуму (WSF-2024) "Телеграф" поспілкувався з німецьким політиком щодо нинішнього підходу Берліна до підтримки України.

— Пане Хофрайтере, після нещодавнього візиту до України ви написали на своїй сторінці у Facebook, що "Німеччина повинна нарешті виправдати свою відповідальність та економічну потужність" у підтримці України. Тож як Німеччина може повністю продемонструвати свою силу?

— Перше, що має зробити Німеччина — це усвідомити та визнати, і не тільки окремі люди, а весь уряд і політична еліта, що російська атака спрямована не лише проти України, а проти всієї Європи та нашої демократії. Росіяни ведуть відкриту війну проти України, але також атакують решту Європи через пропаганду, кібератаки та саботаж.

Другий крок — це зробити відповідні висновки з цієї ситуації. Одним із перших і найважливіших завдань є постачання достатньої кількості військових засобів в Україну. Звичайно, головна мета українських солдатів — захистити свою країну та свої родини, але вони також захищають усю Європу. Ми повинні надати їм усе необхідне, щоб вони могли не лише оборонятися, але й відтіснити російську армію з України.

Я переконаний, що з режимом, подібним до путінського, можна досягти миру лише тоді, коли йому продемонструєш силу і відкинеш назад. Доки Путін вірить, що в довгостроковій перспективі він виграє цю війну, він ніколи не погодиться на справжній мир.

— Німеччина має можливості для реалізації всіх перелічених вами кроків, чи не так? Адже експерти часто критикують Вашингтон за відсутність стратегії перемоги України у цій війні. Але чи має Берлін таку стратегію? Яка кінцева мета підтримки Києва зараз?

— Проблема в тому, що в Берліні існує декілька стратегій. Одна стратегія полягає в тому, щоб надавати Україні зброю стільки, скільки буде потрібно, і сподіватися, що Росія та Україна зрештою почнуть переговори, і все завершиться миром. Я не вірю в цю стратегію, оскільки доки ми не заявимо, що Україна повинна виграти цю війну, Росія завжди вважатиме, що у довгостроковій перспективі переможе. Я вважаю, що ця стратегія є хибною, тому що не передбачає розуміння, чого насправді прагне Росія.

Друга стратегія полягає в тому, щоб надати Україні стільки зброї та військової підтримки, скільки їй потрібно для перемоги у війні.

І ці дві стратегії співіснують. Вони співіснують в уряді, вони співіснують у більшості партій. Але вони не співіснують у партії "Зелених". Майже всі з нас дотримуються стратегії "Україна повинна перемогти".

Можна сказати, що у Німеччини немає стратегії, але це не так. Ми маємо дві стратегії, що співіснують, і кожна з них намагається взяти гору. Саме це і є проблемою в Берліні.

— А що ж треба зробити, щоб Німеччина обрала одну стратегію?

— Я гадаю, якщо ми оберемо одну стратегію, і вона виявиться хибною, це буде ще гірше, ніж нинішня ситуація. Що можна зробити? Ми, хто підтримує стратегію "Україна повинна перемогти", робимо все можливе і маємо робити ще більше, щоб пояснювати людям, що це єдиний шлях до миру.

Адже люди справді хочуть миру. І надто багато хто думає, що ми досягнемо його, просто розмовляючи з Путіним, та не усвідомлюють, що ці переговори мають бути підкріплені силою.

Перед нами стоять величезні виклики. Але ми маємо союзників у багатьох партіях. Ми маємо союзників серед консерваторів, а також серед соціал-демократів. Міністр оборони (Борис Пісторіус — Ред.) є дуже хорошим союзником, коли йдеться про цю стратегію.

При цьому в східній частині Німеччини дуже популярний підхід, що потрібно "просто говорити" [з Росією], не спираючись на військову силу і потужність. Але східна Німеччина є набагато меншою частиною країни.

— Водночас напередодні виборів у США зростають побоювання щодо майбутнього європейської безпеки. Якщо Вашингтон з якихось причин вирішить скоротити свою частку підтримки України, чи змогла б Німеччина взяти на себе лідерську роль у допомозі Києву?

— Німеччина змогла б це зробити. Ми є третьою за величиною економікою у світі. Другою — серед демократичних країн, адже Китай важко назвати демократичною державою.

Отже, ми могли б це зробити. Все залежить від того, чи матимемо ми політичну волю дійсно реалізувати це. А для того, щоб мати цю волю, ми повинні розуміти, що це також вигідно для Німеччини та німецького народу. В ідеальному світі було б достатньо сказати, що це допоможе врятувати людей в Україні. Але у реальному світі ми маємо пояснювати людям, що це вигідно і для них самих.

Але навіть якщо Дональд Трамп, на що я дуже сподіваюся, не переможе на виборах, Європа повинна робити більше для власного миру та безпеки. Адже не може бути так, що коли мир у Європі під загрозою, європейські політики насамперед запитують: "Що робить Вашингтон?" Ми повинні мати змогу самостійно гарантувати мир.

— Європейська економіка набагато більша за російську. Тож якщо є політична воля…

— Так, європейська економіка у сукупності набагато, набагато більша за російську. Навіть лише німецька економіка значно перевищує російську. Ми маємо усвідомити, якою потужною може бути Європа, коли вона об’єднана і має правильну стратегію.

— Як ви згадали раніше, з’являються заклики до України розпочати переговори з Росією. Італійські медіа повідомили, що німецький канцлер Олаф Шольц нібито готує якийсь мирний план для України. Чи можна довіряти цим повідомленням?

— Я не думаю, що це так. Канцлер завжди сподівається, що зможе поговорити з Путіним, але поступово також починає усвідомлювати, що Путін насправді не прагне миру.

Перед будь-якими переговорами з Путіним ми повинні зробити достатньо і продемонструвати йому, що Україна та Європа є сильними. Адже я абсолютно переконаний, що якщо ми хочемо миру, ми не повинні провокувати Путіна, демонструючи слабкість. А Європа, на жаль, надто часто це робить.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв, що міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок розповіла, чому Україні досі не дали ракети Taurus.