Росія — вже не авторитет. Хто може натиснути на Кім Чен Ина, але хоче зберегти "необхідне зло"

У Південній Кореї розташований величезний американський контингент передового базування системи Patriot

Китай зацікавлений у збереженні миру на Корейському півострові, тож задля зниження загрози агресії з боку КНДР міг би натиснути на Пхеньян, однак для цього потрібна політична воля Пекіна, який керується своїми інтересами в регіоні.

Про це головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко розповіла в ефірі YouTube каналу Telegraf UA.

За її словами, США і Південна Корея намагаються вирішити проблему надмірної агресивності диктатора Північної Кореї Кім Чен Ина за рахунок діалогу з Китаєм, який прагнуть активніше долучати до пошуку шляхів стримування загрози з боку КНДР.

— Хоча Китай і не коментує співпрацю Північної Кореї з Російською Федерацією, стратегічні наслідки цієї співпраці для Пекіна досить позитивні, тому Китай поки діє досить обережно, не робить ніяких заяв… Теоретично Китай — єдина держава, яка могла би за наявності політичної волі натиснути на КНДР. Але вони зараз намагаються відшукати правильні механізми, щоб не підірвати власні національні інтереси, — каже експерт.

За її словами, КНДР для Китаю — "необхідне зло".

— По-перше, це буферна зона між китайським та південнокорейським кордоном, тому що на території Південної Кореї розташований величезний американський контингент передового базування системи Patriot, американські кораблі тощо.

Плюс є дуже важливий нюанс: після завершення Корейської війни було укладено угоду, що Сеул контролює збройні сили тільки у мирний час, а під час конфлікту командування переходить до США. Тому ніяка повномасштабна війна на території Корейського півострову Китаю невигідна, тому вони так обережно намагаються знайти і продумати свою стратегію, — пояснює головний консультант НІСД.

Тому Китай продовжує позиціонувати себе як країну-миротворця, яка може домовитися з усіма і готова спілкуватися з усіма, навіть одіозними тоталітарними режимами, каже Аліна Гриценко.

— Якщо вони змогли домовитися з 14-ма палестинськими політичними угрупуваннями і 23 липня підписати Пекінську декларацію, то чому б їм з КНДР не домовитися, і це трактувати треба як готовність Китаю до пошуку нового формату переговорів із залученням КНДР.

Раніше існував шестисторонній формат переговорів: США, Китай, Північна та Південна Кореї, Японія і Росія. Зараз Росія вже апріорі випадає з цього формату, треба шукати якийсь інший варіант спілкування. А головне — умови для цього спілкування, — підсумовує експерт з питань Далекого Сходу.

Раніше "Телеграф" писав, навіщо Кім Чен Ин втручається у війну в Україні.