Росія — вже не авторитет. Хто може натиснути на Кім Чен Ина, але хоче зберегти "необхідне зло"

Читать на русском
Автор
Кім Чен Ин завис над картою Корейського півострова Новина оновлена 22 жовтня 2024, 18:57
Кім Чен Ин завис над картою Корейського півострова. Фото Yonhap

У Південній Кореї розташований величезний американський контингент передового базування системи Patriot

Китай зацікавлений у збереженні миру на Корейському півострові, тож задля зниження загрози агресії з боку КНДР міг би натиснути на Пхеньян, однак для цього потрібна політична воля Пекіна, який керується своїми інтересами в регіоні.

Про це головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко розповіла в ефірі YouTube каналу Telegraf UA.

За її словами, США і Південна Корея намагаються вирішити проблему надмірної агресивності диктатора Північної Кореї Кім Чен Ина за рахунок діалогу з Китаєм, який прагнуть активніше долучати до пошуку шляхів стримування загрози з боку КНДР.

— Хоча Китай і не коментує співпрацю Північної Кореї з Російською Федерацією, стратегічні наслідки цієї співпраці для Пекіна досить позитивні, тому Китай поки діє досить обережно, не робить ніяких заяв… Теоретично Китай — єдина держава, яка могла би за наявності політичної волі натиснути на КНДР. Але вони зараз намагаються відшукати правильні механізми, щоб не підірвати власні національні інтереси, — каже експерт.

За її словами, КНДР для Китаю — "необхідне зло".

— По-перше, це буферна зона між китайським та південнокорейським кордоном, тому що на території Південної Кореї розташований величезний американський контингент передового базування системи Patriot, американські кораблі тощо.

Плюс є дуже важливий нюанс: після завершення Корейської війни було укладено угоду, що Сеул контролює збройні сили тільки у мирний час, а під час конфлікту командування переходить до США. Тому ніяка повномасштабна війна на території Корейського півострову Китаю невигідна, тому вони так обережно намагаються знайти і продумати свою стратегію, — пояснює головний консультант НІСД.

Тому Китай продовжує позиціонувати себе як країну-миротворця, яка може домовитися з усіма і готова спілкуватися з усіма, навіть одіозними тоталітарними режимами, каже Аліна Гриценко.

— Якщо вони змогли домовитися з 14-ма палестинськими політичними угрупуваннями і 23 липня підписати Пекінську декларацію, то чому б їм з КНДР не домовитися, і це трактувати треба як готовність Китаю до пошуку нового формату переговорів із залученням КНДР.

Раніше існував шестисторонній формат переговорів: США, Китай, Північна та Південна Кореї, Японія і Росія. Зараз Росія вже апріорі випадає з цього формату, треба шукати якийсь інший варіант спілкування. А головне — умови для цього спілкування, — підсумовує експерт з питань Далекого Сходу.

Раніше "Телеграф" писав, навіщо Кім Чен Ин втручається у війну в Україні.