Поганий сигнал не тільки для Росії: чим загрожує нова політика Трампа щодо Ірану
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Якщо так піде далі, під удар може потрапити й Білорусь
США перейшли до відкритої військової фази протистояння з Іраном, демонструючи технологічну перевагу та виклик Росії й Китаю, які підтримують Іран. Це загрожує глобальній стабільності і може спричинити ескалацію конфлікту, зокрема з перспективою загрози для Білорусі як стратегічного тилу Росії.
Про це в прямому етері "Телеграфу" розповів політолог Тарас Завгородній. Це рішення експерт називає історичним зламом, який може мати глибокі геополітичні наслідки.
На думку Завгороднього, удари Ізраїлю по ядерних об'єктах Ірану, які були погоджені зі США, демонструють повну перевагу західних технологій. Іранська протиповітряна оборона, поставлена Росією та підтримана Китаєм, виявилась абсолютно неефективною. Він підкреслив: "Вони навіть, ймовірно, і не помітили, що вони влітали".
Завгородній прямо цитує одну з тез, що приписується СРСР або авторам теорії стримування: "Добрим, добрим словом пістолетом можна досягнути більше, ніж добрим словом".
Це, за його словами, і є нова стратегія адміністрації Трампа: діяти без попереджень і з максимальною ефективністю.
Наслідки для Росії та Китаю
Удар по Ірану – це не просто регіональна акція, а сигнал усій системі союзників Росії та Китаю. На думку політолога, США продемонстрували, що можуть знищувати стратегічні об'єкти супротивників, не зазнаючи жодних втрат. Це ставить під сумнів спроможність Москви та Пекіна захищати своїх партнерів.
Завгородній заявляє, що для Росії це — "дуже неприємна звістка", а для Китаю – "дуже, дуже погана". Оскільки обидві країни інвестували у розвиток ППО Ірану, їхня неспроможність виявилася очевидною на світовій арені.
Якщо так піде далі, під удар може потрапити й Білорусь — як останній форпост впливу Росії на Захід. І саме тому ця нова стратегія Трампа — серйозний виклик для Москви й Пекіна.
Раніше "Телеграф" повідомляв, що конфлікт між Ізраїлем та Іраном, який ще на початку тижня стрімко ескалував і втягнув у себе навіть США, раптово зробив несподіваний поворот. У ніч на 24 червня світ спостерігав, здавалося б, парадоксальну ситуацію: Іран оголошує про жорстку відплату американцям, завдає "потужних" ударів по їхніх базах, а президент США з іронічною усмішкою дякує Тегерану та заявляє про настання "миру".