НАТО не закриє небо над Україною, але готує дещо інше: ексклюзивні деталі з Брюсселю

Союзники готують підтримку для України на щонайменше рік.

У середу, 15 жовтня, в Брюсселі пройде зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО, на якій очікується участь очільника українського оборонного відомства Дениса Шмигаля.

Міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова розповідає, чи чекати Україні проривних рішень від західних партнерів.

Що варто знати:

• НАТО не створюватиме безпольотну зону над Україною
• Україна отримає більше зброї з Америки через ініціативу PURL
• Союзники збільшують оборонні витрати до 5% ВВП і готують підтримку України щонайменше на рік

Ревізія від міністра війни США

Примітно, що жовтневий міністеріал — перший після саміту НАТО в Гаазі, на якому держави-союзники взяли на себе зобов’язання до 2035 року витрачати 5% ВВП на оборону. Мова про 3,5% ВВП на забезпечення основних оборонних потреб та додатково 1,5% — на проєкти для захисту критичної інфраструктури, забезпечення цивільної готовності, впровадження інновацій у війську тощо.

Гаазьке рішення багато в чому стало задоволенням вимог президента США Дональда Трампа, який наполягав на тому, що європейці мають вкладали більше грошей у свій захист та брати відповідальність за безпеку континенту. До слова, показник у 5% ВВП не є випадковим та відповідає процесам оборонного планування НАТО, в рамках якого союзники аналізують існуючі загрози. І в Альянсі не приховують: головною загрозою залишається і буде залишатися в найближчому майбутньому Росія.

Досягнувши своєї мети й отримавши від партнерів чимало слів вдячності, Трамп покинув Гаагу абсолютно задоволеним. Саміт дійсно варто розглядати як великий успіх, адже він щонайменше втримав США в спільній архітектурі безпеки й дав американському лідеру розуміння, що з НАТО варто продовжувати вести справи.

Тепер же міністр війни США Піт Хегсет летить до Брюсселя переконатися, що слова Європи перетворюють на дії. При цьому, за словами кількох європейських співрозмовників нашого видання, немає жодних ознак, що американці планують "вихід" з Європи, попри, наприклад, перегляд їхньої стратегії національної безпеки.

"Безкоштовна поїздка закінчилася… Безумовно, Сполучені Штати хочуть залишатися надійним союзником і великим партнером, але ми очікуємо, що це буде взаємні відносини, у яких наші європейські союзники та канадці також робитимуть свій внесок і зрівняють частку навантаження у сфері трансатлантичної оборони та безпеки", — зокрема, зазначив посол США при НАТО Меттью Вітакер.

НАТО вчиться в України

Крім того, в центрі уваги — неодноразове та безрозсудне порушення повітряного простору Європи російськими дронами й винищувачами. У НАТО, за даними "Телеграфу", вважають, що реакція Альянсу на провокації була "швидкою й рішучою", і за нею послідували важливі кроки щодо зміцнення східного флангу НАТО.

Однак очевидними стали й прогалини в протиповітряній обороні НАТО, адже збиття безпілотників за допомогою винищувачів F‑35 не є стійким рішенням для боротьби з нальотами, які можуть статися будь-якої миті. Тому обговорення щодо того, що Північноатлантичний альянс наразі робить у сфері протидії БПЛА, та які інші спроможності має запровадити, в тому числі спираючись на досвід України, будуть на порядку денному цього тижня.

Україна отримає військову підтримку щонайменше на рік

Інший вагомий фокус зустрічі у середу — підтримка Києва. У програмі не лише робочий ланч у форматі Ради Україна-НАТО, а й зустріч Контактної групи з питань оборони України, також відомої як "Рамштайн". Як відомо, на початку року США передали головування в групі Великій Британії та Німеччині, й на даному етапі формат повністю інтегрований в оборонні міністеріали на рівні Альянсу.

За даними джерел, здебільшого під час "Рамштайну" йтиметься про ініціативу PURL — українською Пріоритетний список потреб України, за якою придбання американської зброї для Києва фінансують європейські союзники. На цю мить це шість держав, утім мета — аби до моделі приєдналося якомога більше партнерів, особливо країни, які не мають власних оборонних рішень, готових до передачі Києву.

Як описує один зі співрозмовників "Телеграфу", американці доволі "наполегливі" в тому, щоб цей механізм набирав обертів й був ефективним. За даними кількох джерел, Пентагон провів "колосальну роботу", аби точно визначити, яке обладнання наявне на складах США відповідно до пріоритетних запитів України. При цьому достеменної інформації про можливе постачання Києву ракет Tomahawk у рамках PURL досі немає.

Кожний пакет допомоги оцінюється приблизно у 500 мільйонів доларів — перші з них уже доставлено до України, решта ж "в дорозі".

"PURL — це ситуація win-win. Вона базується на потребах України, а відповідне обладнання може постачатися лише зі Сполучених Штатів. Вона не конкурує з європейською промисловою базою і не заважає жодному європейському союзнику постачати спроможності Збройним силам України. PURL надсилає важливий сигнал про залученість США у підтримку України", — прокоментував посадовець НАТО.

При цьому ідея полягає в тому, що європейські союзники зможуть закуповувати зброю у США протягом року або півтора, паралельно працюючи над відновленням власних запасів озброєння, які наразі фактично вичерпані.

Чому не вводять безпольотну зону

Натомість питання, якого не буде на порядку денному — можливе закриття неба над частиною України. Наразі це не є частиною офіційної дискусії в рамках Північноатлантичного альянсу, адже кроки у цьому напрямку можуть призвести до "прямого конфлікту НАТО з Росією", вважає одне з обізнаних джерел.

Втім, захист українського повітряного простору — це активна тема в рамках "Коаліції охочих". Союзники розглядають ідеї, як вони могли б підтримати українську протиповітряну оборону в разі будь-якої мирної угоди про завершення війни. Однак, допоки шлях до такої угоди виглядає вкрай довгим, пріоритет — максимально мобілізувати ресурси Заходу для посилення українського війська тут і зараз.