Імператор помер, а солов’їна - ні. Як українці втерли носа забороні на рідну мову в Німеччині
- Автор
- Дата публікації
Російський імператор Олександра II у 1876 заборонив українську
У німецькому Бад-Емсі відзначили 150 річницю підписання Емського указу, який забороняв українську мову в публічному просторі, школах і театрах. Українці у вишиванках заполонили місто та зачитали солов'їною вірші.
Про це розповіла доцентка кафедри журналістки та філології Сумського державного університету Алла Ярова. За її словами, у Бад-Емсі пролунав твір учня з Конотопа на Сумщині Івана Веретенника.
"Місто наповнилося українцями, які приїхали з усіх куточків Німеччини. Вони були вбрані у вишиванки, вони говорили українською. І це з погляду емського указу було фактично торжество української ідеї", — каже Алла Ярова.
Зауважимо, що у Німеччині наразі зареєстровано приблизно 1,3 мільйона українців. Чимала частка цих людей проживає у Бад-Емсі. Однак 30 травня на подію приїхало багато українців з інших містечок. Вони вирішили, що символічним буде провести вечір української творчості у місті, де заборонили солов'їну у 1876 році, та наповнити вулиці Бад-Емсу українськими вишиванками та віршами.
Для довідки
Емський указ — це таємне розпорядження російського імператора Олександра II від 30 травня 1876 року. Воно повністю забороняло українську мову та культуру як публічно, так і в побуті. Цей документ став одним із найжорстокіших проявів імперського лінгвоциду, доповнивши та посиливши положення Валуєвського циркуляру 1863 року.
Документ забороняв:
- друкувати будь-які книги, тексти для нот та переклади українською мовою. Дозволялися лише історичні документи (за умови збереження оригінального російського правопису) та художні твори, якщо вони цензурувалися спеціальними комісіями.
- ввіз на територію Російської імперії будь-яких українських видань, надрукованих за кордоном (наприклад, у Галичині).
- театральні вистави, публічні читання та концерти з виконанням текстів або пісень українською мовою.
- викладати будь-які предмети українською в початкових школах, а з бібліотек вилучалася вся література "малоросійським наріччям".
Раніше "Телеграф" розповідав, які правила у Раді готують для українців, які повертатимуться з-за кордону.