Гра на два фронти: як змінилася риторика Китаю з приводу війни в Україні

Пекін хоче миру в Україні, але при цьому тісно співпрацює з Росією

У вівторок, 1 вересня, Глава Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпін заявив, що Китай планує посилити взаємодію з іншими державами, щоб сприяти політичному врегулюванню війни в Україні. Крім того, це стосується конфліктів на Близькому Сході та в Афганістані.

"Телеграф" проаналізував, як змінювалася позиція Піднебесної щодо повномасштабної війни в Україні. До речі, КНР досі не назвала РФ "агресором", проте риторика Пекіна дуже змінилася з лютого 2022 року.

2022: "Потрібно враховувати законні побоювання Росії"

На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Пекін зайняв подвійну позицію:

• Повага кордонів: З одного боку, глава МЗС Китаю Ван І заявляв, що суверенітет та територіальна цілісність усіх країн, включаючи Україну, мають поважатися та захищатися.
• Виправдання війни: З іншого боку, Пекін покладав провину за конфлікт на розширення НАТО, заявляючи про "законні вимоги Росії у сфері безпеки". На думку Китаю, Україна мала бути "мостом між Сходом і Заходом, а не передовою лінією протистояння великих держав".

2023: Китай стає "миротворцем"

2023 року Пекін здійснив помітний поворот у питанні російсько-української війни: замість концентруватися виключно на причинах конфлікту, він почав активно позиціювати себе як потенційного посередника.

• Мирна ініціатива: У лютому було представлено план із 12 пунктів щодо політичного врегулювання, що включає повагу суверенітету, припинення вогню, поновлення переговорів та відмову від односторонніх санкцій.
• Риторика діалогу: Виступаючи в Мюнхені, Ван І заявив, що Пекін "твердо стоятиме на боці діалогу та миру", наголосивши, що країна "не підливала олії у вогонь".

2024: "Чим раніше розпочнуться переговори, тим швидше настане мир"

2024 року головною лінією Пекіна стала миротворча риторика. Керівництво Китаю регулярно проводило контакти з усіма сторонами конфлікту, просуваючи ідею, що затяжна війна призведе до поразки всіх учасників.

• Заклик до діалогу: Ван І озвучив ключову тезу року: "Чим раніше розпочнуться переговори, тим швидше настане мир".
• Ядерна безпека: Пекін чітко вказав на межу допустимої ескалації, спираючись на позицію Сі Цзіньпіна: ядерна зброя не повинна застосовуватися, а ядерна війна — вестися.
• Оборона від звинувачень: Китай почав жорсткіше парирувати критику Заходу щодо підтримки Росії, наполягаючи, що не постачає летальну зброю жодній зі сторін, звинувачуючи західні країни у спробі перекласти відповідальність.

2025: "Ніхто не виграє від війни"

У 2025 році риторика Пекіна стала ще більш універсальною та дипломатичною. Глава МЗС Ван І сформулював головну тезу року: "У конфлікті ніхто не виграє, але у мирі виграють усі".

• Глибинні причини: Закликаючи до якнайшвидшого завершення війни, Пекін наполягав на обліку її джерел, використовуючи прислів’я: "Три фути льоду не утворюються за холодний день". Цим наголошувалося, що Китай, як і раніше, відмовляється зводити причини конфлікту виключно до російського вторгнення.
• Подвійний підхід: Китай одночасно просував дві ідеї — необхідність якнайшвидшого припинення вогню та обов’язкове урахування інтересів та "корінних причин" усіх сторін.

2026: обережна дипломатія за збереження стратегічного партнерства з Росією

У 2026 році Китай продовжує послідовно позиціювати себе як сторону, зацікавлену у переговорах та якнайшвидшому припиненні війни. У відповідь європейські держави дедалі активніше закликають Пекін використати свій реальний вплив на Москву для запуску дипломатичного процесу.

• Міцність партнерства: Попри миротворчу риторику, стратегічні зв’язки Пекіна та Москви залишаються міцними. 31 серпня 2026 року Сі Цзіньпін у розмові з главою Кремля Володимиром Путіним підкреслив, що фундамент китайсько-російських відносин ставатиме лише міцнішим.
• Головна суперечність: Пекін прагне до ролі глобального миротворця, але заодно принципово не дистанціюється від Росії на стратегічному рівні.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що речник президента Росії Дмитро Пєсков зробив кілька заяв про переговори з Україною. Спікер глави Кремля навіть заговорив про саміт Путін – Трамп – Зеленський.