Український історик розвінчав поширений міф про трипільську культуру на прикладі хліба

Трипільці не могли випікати хліб, оскільки вони вирощували тверді сорти злаків і могли отримувати з них лише крупу. Знахідки говорять про трипільську культуру як про співтовариство ранніх землеробів, які використовували зернотерки та не вміли отримувати борошно із злакових.

На цьому наголосив український історик, співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогово) Вадим Назаренко. За його словами, сучасний "Трипільський хліб" — це банальний маркетинговий хід, який не має з реальністю нічого спільного.

"Прикол і в тому, що трипільці вирощували тверді сорти злаків і користувалися зернотерками. Простою мовою: з тогочасним рівнем технологій і агрокультури вони могли отримати тільки крупу. Борошно – ні. Тому хліба вони не могли спекти", — зазначив Назаренко.

Історик також нагадав про те, що трипільську культуру відкрив відомий археолог Вікентій Хвойка у 1898-му році і під час проведення численних розкопок він знайшов шишкоподібні скам’янілості. Довго саме їх вважали скам’янілим хлібом, проте сучасний аналіз показав, що це копроліти (скам’янілі екскременти) вовка чи собаки.

"Читайте книжку Галини Пашкевич "Хліб давньої України". Це хороша книга з історії с/г культур на землях України через призму палеоботаніки", — резюмував історик.

Нагадаємо, трипільську культуру відкрив відомий археолог Вікентій Хвойка у 1898-му році. Свою назву вона отримала від села Трипілля під Києвом, в якому під час розкопок Хвойка зробив найбільш значні знахідки.

Трипільська культура була поширена в епоху енеоліту на території України на захід від Дніпра та Молдови, а також у східній Румунії, де її називають культурою Кукутені (Кукутень). Найбільш багаті на трипільську спадщину Вінницька та Черкаська області.

На зміну трипільцям прийшли індоєвропейські народи Ямної культури. Знахідки говорять про трипільську культуру як співтовариство ранніх землеробів. Цій культурі вже був відомий метал — мідь та золото. Вчені припускають, що в землеробстві Трипілля застосовувалися соха, а як тяглова сила — воли.

При великій кількості поселень і матеріальних предметів трипільської культури майже відсутні поховання, що належать їй. Знайдено дуже мало останків носіїв культури і тому генетично ця культура погано вивчена.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що у Києві широкому загалу показали макет храму людей трипільської культури. Археологи виявили залишки будівлі на території села Небілівка Кіровоградської області.