Заради цього напав Путін: Дуда про блокування вступу України до ЄС через Волинську трагедію

Читати російською
Автор
Новина оновлена 27 вересня 2024, 14:27

Він наполягає на спокійному та виваженому врегулюванні розбіжностей між двома країнами

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що у проблемних історичних питаннях між його країною та Україною має статися "прорив", але він не може бути результатом "безцеремонного шантажу". Бо це не принесло б Польщі нічого доброго.

За словами польського лідера, під час візиту до Нью-Йорка на 79-ю сесію Генасамблеї ООН у штаб-квартирі Організації він провів коротку зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. За його словами, вони говорили про ситуацію на фронті, розповів він в інтерв’ю Polsat News.

Він зазначив, що неодноразово обговорював із Зеленським історичні проблеми відносин Польщі та України. Результатом цих розмов була, зокрема, спільна участь двох лідерів у екуменічному богослужінні у кафедральному соборі у Луцьку у липні 2023 року, де згадували жертв Волинської трагедії.

"Це стало результатом спокійної та дуже виваженої роботи над цим питанням", — сказав Анджей Дуда, додавши, що продовжуватиме цю роботу до кінця свого президентства.

На зауваження, що Україна досі не дала згоди на ексгумацію жертв Волинської трагедії, Дуда відповів, що "ця згода на ексгумації вже була". А питання згоди на подальші ексгумаційні роботи було темою його розмови із Зеленським під час нещодавнього візиту до Києва з нагоди 33-ї річниці Незалежності України.

Відповідаючи на запитання, чи буде якийсь "прорив" у цьому питанні до кінця його президентства (серпень 2025 року), Дуда висловив сподівання, що "так станеться". При цьому він наголосив, що не хотів би, щоб це відбувалося "шляхом безцеремонного шантажу", який, упевнений президент, "нічого доброго Польщі в публічному просторі не принесе". Польський лідер пояснив, що питання проведення ексгумацій треба вирішувати не шляхом "загрози заблокувати інтеграцію України із Заходом".

"Давайте пам’ятати, що блокування інтеграції України із Заходом є однією з причин, чому Путін напав на Україну", — зазначив він.

Висловився глава Польщі й з приводу мирного плану припинення війни. Він сказав, що необхідно відновити верховенство міжнародного права. За його словами, це може статися лише тоді, коли Україна поверне контроль над усіма своїми міжнародно визнаними територіями, включаючи Крим.

"На моє переконання, якщо хоч шматок української землі залишиться в руках Росії й світ визнає факт цієї анексії, це означатиме, що російський імперіалізм зжер те, що хотів зжерти, і хотітиме забрати більше територій, тому ця війна повернеться. На мою думку, Росія знову нападе на інші країни. І щоб цього не сталося, Росія має бути покарана за свою агресію в Україні й там, на полях України, програти цю війну", – наголосив Дуда.

Він додав, що Польща не має розглядати жодного плану "Б" у цьому питанні. Хоча багато країн, додав він, були б раді можливості повернутися до бізнесу з Росією.

"Нам у Польщі не слід брати до уваги будь-який план Б. Ну і що, що світ буде радий, що все владналося і що ми можемо повернутися до бізнесу з Росією", — сказав Дуда.

Для довідки. У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на території України діяли одразу кілька партизанських рухів. Це були, в тому числі загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони здебільшого вели свою боротьбу на Волині та у Східній Галичині у 1943-1944 роках. Обидві сторони проводили взаємні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії за минулі роки. Ця подія досі залишається болісною темою у відносинах між Україною та Польщею. Польська сторона розглядає це як геноцид та наполягає на офіційному визнанні цього факту Україною. Українська сторона, визнаючи трагічність подій, зазначає, що насильство було взаємним.

Як повідомляв "Телеграф", польське МЗС розглядає євроінтеграційні прагнення України як можливість просування власних інтересів. Зокрема, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський рекомендував президенту Зеленському розв'язати історичні питання з Польщею раніше ніж на початку 2025 року країна очолить Раду ЄС на пів року. Це дасть їй більше можливостей впливати на процес вступу України до Євросоюзу.