У Криму прилетіло у знамениту панораму: якою вона була і чи справді це трагедія

Полотно було фактично знищено під час Другої світової війни, а згодом створено заново

У тимчасово окупованому Криму було значно пошкоджено будівлю панорами – символ Севастополя. Росіяни поспішили звинуватити Україну, нібито та дроном ударила по будівлі, але є й протилежна версія про вину російської ППО.

Інформація про пожежу в панорамі з’явилася у соцмережах уранці 10 червня. Після того, як у місті прогриміли вибухи, символ міста було охоплено полум’ям і нібито практично знищено.

Російські пропагандисти спробували звинуватити в інциденті Україну, нібито її дрон "цілеспрямовано" вдарив по панорамі. Так званий "губернатор" Севастополя у своєму Telegram-каналі заявив, що по будівлі був приліт БПЛА літакового типу.

Водночас ситуацію прокоментував український блогер та журналіст Олексій Копитько на своїй сторінці у Facebook. За його словами, інцидент стався внаслідок роботи російської ППО. З їхньої вини дрон упав саме на відому будівлю.

"Тупість росППО не знає ні кордонів, ні дна. Вони приземлили дрон на будівлю з панорамою оборони Севастополя. Якщо полотно постраждало — це трагедія", — пише він.

Український журналіст і політичний оглядач Віталій Портников каже, що зараз хтось сприйматиме ситуацію як втрату культурної спадщини, а хтось як привід для зловтіхи. Але, за його словами, річ зовсім в іншому.

"Цього полотна європейського батального живопису, створеного групою німецьких художників під керівництвом француза Франца Рубо у Мюнхені, не існує з 1942 року. Воно загинуло після німецького удару по створеній німецьким інженером будівлі музею. І після Другої світової війни російські художники просто намалювали нове полотно — "краше прежнего". Жодної художньої цінності воно насправді не має. Цінність — суто історична: воно нагадує про спроби імператорської сім’ї спотворити події навколо поразки Російської імперії у Кримській війні. Якщо росіянам так хочеться продовжувати дотримуватися історичних міфів — вони можуть створити ще один новодєл, ніхто їм не заважає. Тільки краще зберігати його не на окупованих територіях", — пояснює він.

Він додав, що Франц Рубо на замовлення імператорської сім'ї створив ще одну відому панораму – Бородинську битву. Її знищили після Жовтневого перевороту.

"Так що те, що бачать відвідувачі московського музею, — також новодєл, який не має жодної художньої цінності. Та ж сама доля спіткала й іншу панораму Рубо — про штурм одного з аулів на Кавказі. Вона загинула під час повені у Петербурзі, і ніхто її вже не відновлював. І це урок для всіх іноземців на російській службі. Росіяни не тільки програють баталії — вони не здатні навіть зберегти красиві містифікації, які ви для них створюєте. І примушують відвідувачів панорамних музеїв дивитися на підробки, навіщось підписані вашими прізвищами", — підсумував Портников.

Відомий український блогер, публіцист та військовий експерт Кирило Данильченко теж вважає, що оригінал панорами згорів в 1941 році.

Telegram-канал "Кримський вітер" зазначає, що вина за ситуацію повністю лежить на роботі російського ППО.

Панорама "Оборона Севастополя"

Панорама була створена Францом Рубо на початку ХХ ст. У ході Другої світової війни полотно було фактично знищено а потім створено заново радянськими реставраторами.

Автор панорами Франц Олексійович Рубо поклав в основу витвору найяскравіший епізод севастопольської епопеї — бій на Малаховому кургані 6 червня 1855 року. Роботу над панорамою художник розпочав у 1901 році. Приїхавши до Севастополя, він вивчав історичні документи, знайомився з місцями боїв, розмовляв із учасниками та очевидцями подій, а потім створив ескіз картини.

Величезне мальовниче полотно (14 м×115 м) писалося в Мюнхені за допомогою художників Шенхена, Мерті, Фроша та 20 студентів Баварської академії мистецтв. Одночасно велася робота щодо створення натурного плану площею 900 м². Влітку 1904 року твір доставили до Севастополя, а 14 травня 1905 року, до 50-річчя героїчної оборони міста, панорама відкрито для загального огляду.

25 червня 1942 року під час бомбардування та артилерійських обстрілів у будівлі панорами потрапили німецькі бомби. Зайнялося мальовниче полотно. Боротьба за врятування картини тривала близько двох годин. Тоді вдалося врятувати 86 окремих частин картини. Вночі 27 червня вцілілі фрагменти твору були завантажені на останній корабель, що прорвався до обложеного міста — лідера есмінців "Ташкент". Спеціальною комісією було встановлено, що врятовано дві третини картини площею 1116 м², але стан полотна виключав можливість його реставрації.

Після закінчення війни відродження панорами було включено до п’ятирічного плану відновлення та розвитку народного господарства СРСР. Радянські художники відновлювали панораму на підставі реставрованих фрагментів, фотографій, авторських етюдів, старих буклетів та інших документів, що збереглися. Вони прагнули повніше і правдиво зобразити військову обстановку, у якій відбувалися події, правильно передати севастопольський пейзаж.

В обороні Севастополя та Криму брали участь, зокрема, українці.

Зазначимо, що на фасаді будівлі панорами "Оборона Севастополя 1854—1855 рр." встановлено погруддя Петра Кішки, яке було легендарним матросом, учасником Кримської війни. Він був народжений 1828 року в селі Ометинці Подільської губернії (нині Гайсинському районі Вінницької області України).

Він брав участь у 18 вилазках, крім того, ходив у стан ворога поодинці. Вирізнявся сміливими, ініціативними діями, хоробрістю і винахідливістю в бою, особливо в розвідці та при захопленні полонених. Під час однієї з вилазок, озброєний одним тільки ножем, узяв у полон трьох французьких солдатів, під час другої під вогнем ворога вирив біля самої ворожої траншеї блюзнірсько закопане до пояса в землю тіло загиблого сапера і забрав його на 3-й бастіон.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що наліт "Фламінго" на Чебоксари викликав жарти та меми