Росіяни знищили знамениту панораму у Криму: якою вона була і чому це маленька трагедія

У тимчасово окупованому Криму було значно пошкоджено будівлю панорами – символ Севастополя. Росіяни поспішили звинуватити Україну, нібито та дроном ударила по будівлі, але є й протилежна версія про вину російської ППО.

Інформація про пожежу в панорамі з’явилася у соцмережах уранці 10 червня. Після того, як у місті прогриміли вибухи, символ міста було охоплено полум’ям і нібито практично знищено.

Російські пропагандисти спробували звинуватити в інциденті Україну, нібито її дрон "цілеспрямовано" вдарив по панорамі. Так званий "губернатор" Севастополя у своєму Telegram-каналі заявив, що по будівлі був приліт БПЛА літакового типу.

Водночас ситуацію прокоментував український блогер та журналіст Олексій Копитько на своїй сторінці у Facebook. За його словами, інцидент стався внаслідок роботи російської ППО. З їхньої вини дрон упав саме на відому будівлю.

"Тупість росППО не знає ні кордонів, ні дна. Вони приземлили дрон на будівлю з панорамою оборони Севастополя. Якщо полотно постраждало — це трагедія", — пише він.

Відомий Telegram-канал "Кримський вітер" також зазначає, що вина за ситуацію повністю лежить на роботі російського ППО.

Панорама "Оборона Севастополя"

Панорама була створена Францом Рубо на початку ХХ ст. У ході Другої світової війни полотно було фактично знищено а потім створено заново радянськими реставраторами.

Автор панорами Франц Олексійович Рубо поклав в основу витвору найяскравіший епізод севастопольської епопеї — бій на Малаховому кургані 6 червня 1855 року. Роботу над панорамою художник розпочав у 1901 році. Приїхавши до Севастополя, він вивчав історичні документи, знайомився з місцями боїв, розмовляв із учасниками та очевидцями подій, а потім створив ескіз картини.

Величезне мальовниче полотно (14 м×115 м) писалося в Мюнхені за допомогою художників Шенхена, Мерті, Фроша та 20 студентів Баварської академії мистецтв. Одночасно велася робота щодо створення натурного плану площею 900 м². Влітку 1904 року твір доставили до Севастополя, а 14 травня 1905 року, до 50-річчя героїчної оборони міста, панорама відкрито для загального огляду.

25 червня 1942 року під час бомбардування та артилерійських обстрілів у будівлі панорами потрапили німецькі бомби. Зайнялося мальовниче полотно. Боротьба за врятування картини тривала близько двох годин. Тоді вдалося врятувати 86 окремих частин картини. Вночі 27 червня вцілілі фрагменти твору були завантажені на останній корабель, що прорвався до обложеного міста — лідера есмінців "Ташкент". Спеціальною комісією було встановлено, що врятовано дві третини картини площею 1116 м², але стан полотна виключав можливість його реставрації.

Після закінчення війни відродження панорами було включено до п’ятирічного плану відновлення та розвитку народного господарства СРСР. Радянські художники відновлювали панораму на підставі реставрованих фрагментів, фотографій, авторських етюдів, старих буклетів та інших документів, що збереглися. Вони прагнули повніше і правдиво зобразити військову обстановку, у якій відбувалися події, правильно передати севастопольський пейзаж.

В обороні Севастополя та Криму брали участь, зокрема, предки сучасних українців. Тому для Україні знищення цієї пам'ятки є трагедією.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що наліт "Фламінго" на Чебоксари викликав жарти та меми.