Шампуню в СРСР не було? Чим жінки мили волосся в радянські часи

У хід йшов не тільки пральний порошок

У радянські часи був шалений дефіцит майже на все, а особливо це стосувалось предметів догляду. Більшість жінок могли мати одну баночку шампуню на пів року і більше, проте знаходили вихід з ситуації.

"Телеграф" розповість, чим жінки мили волосся в СРСР і що використовували для блиску.

Шампунь в СРСР був розкішшю та на вагу золота, тому коли з'являвся на полицях — його миттєво розгрібали. До того ж ніхто не дивився на те для жирної чи сухої він шкіри, чи зберігає колір пофарбованого волосся. Жінки брали, що могли, цим і мили волосся. І зазвичай одну невеличку баночку дуже економили, аби на довше вистачило.

Коли ж шампуню не було, або його берегли, вдавались до інших засобів догляду.

Чим жінки в СРСР мили волосся?

• Пральний порошок. Так, його збивали руками в піну і нею мили волосся та шкіру голови. Обирали порошок через те, що він мав набагато приємніший запах ніж господарське чи дьогтярне мило, ще й добре пінився. Побічні дії на кшталт почервоніння та подразнення шкіри не сильно турбували жінок.
• Курячий жовток. Іноді жінки мили волосся і жовтком курячого яйця, яке нібито і надавало йому блиск. Проте такі банні процедури проходили у прохолодній воді, аби яйце не звернулось.
• Мило. Жінки використовували й ароматне мило для миття волосся, хоча воно могло і залишати неприємні сліди на волоссі та шкірі.
• Живильні суміші. Ці суміші жінки робили або з прокислого молока, або з житнього хліба, який замочували у воді. Головним правилом у використані такого шампуню було - добре його змити.

До того ж, аби волосся блищало його ополіскували теплою водою з оцтом, з лимонною кислотою або спеціальним відваром трав.

Раніше "Телеграф" розповідав про 5 простих продуктів, які були в дефіциті в СРСР. Цей перелік вас здивує.