Народився у Хмельницькому, але похований у Росії: як виглядає могила зірки "Шлях Сатурна" Волкова

Михайло часто перевтілювався у розвідників

У цей день, 22 липня, 24 роки тому, помер відомий радянський актор Михайло Волков. Він запам'ятався ролями у стрічках "Шлях до Сатурна", "Кінець Сатурна", "Битва після перемоги". Актор помер у 68 років у Москві, але має українське походження, як і Ада Шереметьєва.

"Телеграф" розкаже, що відомо про життєвий і творчий шлях актора, головні ролі та де його поховали.

Кар'єра Михайла Волкова

Волков народився у 1942 році у Проскурові, який перейменували у Хмельницький. Він з дитинства цікавився кіно, тож вступив у Київський інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого на акторський факультет.

У 1954 році Михайло почав працювати в Миколаївському драматичному театрі, а через 2 роки перейшов у Київський театр юного глядача. У 1961 році актор переїхав до Ленінграда (тепер — Санкт-Петербург), де став актором Великого драматичного театру імені Горького (зараз — імені Г. А. Товстоногова). Там він отримував ролі у таких постановках, як "Лихо з розуму" Грибоєдова, "Три сестри" Чехова, "Мольєр" Булгакова, "Енергійні люди" Шукшина, "Ціна" Міллера.

У 60-х роках минулого століття Волков почав грати у кіно. Першими роботами були телевізійна п'єса про те, як з'явився нацизм "Страх і розпач у Третій імперії" і радянська телеп'єса про любов "Обіцянка щастя".

Найуспішнішим для Волкова стала роль радянського розвідника Сергія Крилова у стрічці "Шлях до Сатурна". У ньому йдеться про те, як радянські шпигуни потрапляють в німецький розвідувальний центр "Сатурн", який проводив диверсії проти Червоної армії. Пізніше він знявся у наступних двох частинах трилогії під назвами "Кінець Сатурна" та "Битва після перемоги". В останній частині герой Волкова потрапляє в американський табір для військовополонених, а згодом — у розвідувально-диверсійну службу США.

У 1968 році Волков зіграв у фільмі "Пасажир з "Екватора", де отримав роль інженера-гідроакустика та водночас офіцера КДБ. А у 1970 році Михайло перевтілився у ректора вишу у художньому фільмі "Переступити поріг".

Популярною двосерійною картиною за участі Волкова стала "Сім'я Коцюбинських". Вона розкриває життя відомого українського письменника і громадського діяча Михайла Коцюбинського та його сім'ї. А у 1971 році актор з'явився в чорно-білій стрічці "Розпад імперії", в якій йдеться про перебіг Жовтневої революції та встановлення радянської влади.

Окрім цього, Волков зіграв художника у фільмі "Постріл у спину", полковника — у воєнній драмі "Кодове ім'я "Південний грім", іноземного розвідника — у детективі "Кільце з Амстердама", генерала — у трисерійній стрічці "Привал мандрівників".

Також Волков мав ефектний і виразний голос, тож паралельно займався дубляжем. Однією з найкращих його робіт вважається озвучення Абдулли у фільмі "Біле сонце пустелі".

Могила Михайла Волкова

У 1996 році у Волкова діагностували хворобу Альцгеймера, тож він відійшов від акторської професії. У 2001 Михайла не стало у віці 68 років. Актора поховали на Казанському цвинтарі в Пушкіні, що біля Санкт-Петербургу. Могилу розташували біля місця поховання його свекрухи. А у 2015 році тут поховали і дружину Волкова.

Волкову встановили одну на двох із дружиною надгробну плиту. Це звичайний меморіал чорного кольору, виготовлений із граніту. На ньому зображені ім'я та прізвище Волкова, його дружини та їхні роки життя і смерті. Також можна побачити, що на плиті навіть немає фото актора.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виглядає могила українки Галини Водяницької, яка зіграла Зою Космодем'янську у воєнній драмі "Зоя".