Один упав до її ніг, а інший - розлучився: що відомо про буремне особисте життя Марко Вовчка (фото)

Марія Вілінська мала романи не тільки з молодими, а й одруженими

Життя видатних людей часто насичене не тільки мистецтвом, а й пристрастями. Одна з найвідоміших українських письменниць ХІХ століття, Марко Вовчок, теж мала не менш бурхливу долю.

Марко Вовчок — українська письменниця, перекладачка та фольклористка, яка народилась 10 грудня у 1833 році. Її справжнє ім’я — Марія Олександрівна Вілінська. Писала українською та російською мовами, а найвідомішими її творами є "Народні оповідання", "Інститутка", "Маруся", "Кармелюк". Про цікаві моменти зі життя вирішив поділитись "Телеграф".

Жінка, яка змінила українську літературу

Перше кохання — Опанас Маркович

Ще в Петербурзі вона жила у тітки, де відмовила заможному нареченому, обравши Опанаса Марковича у 1851 році — українця, якого, за чутками, більше поважала, ніж кохала. Разом вони переїхали в Україну, де Вовчок за кілька років опанувала мову настільки добре, що почала писати власні твори.

Ще перебуваючи у шлюбі Марко Вовчок збирається їхати за кордон із Тургенєвим. Її чоловік Опанас дізнається про це й не сердиться, а лише сумує, бо не має паспорта, щоб поїхати з нею. Він благословляє Марію, бажає їй успіху й обіцяє висилати гроші, знайти роботу, подбати про дітей. Марія ж відчуває жаль і втому — розуміє, що чоловік добрий, але безпорадний, і що цей тягар любові й залежності вона несе вже багато років.

Куліш: пристрасть, скандал і літературна буря

Попри спільне життя і народження дитини, родина жила скромно. Маркович працював учителем, заробітку ледь вистачало, тож Вовчок вирішила діяти. Саме тоді з’являються її народні оповідання, які чоловік надсилає Пантелеймону Кулішу — відомому письменнику та видавцю. У них почався роман, який тривав з 1857 по 1859 роки. Ми раніше писали про те, що він постійно залицявся до інших молодих дівчат і заміжніх жінок, зраджуючи дружину.

Куліш шалено ревнує Марка Вовчка до Тургенєва (її одночасно кохали Куліш та Тургенєв) і наполягає на спільній поїздці за кордон, але вона уникає цього. Через підозри й образу він поводиться нестримано, влаштовує публічні сцени, що стає темою пліток у всій літературній громаді. Його роман із заміжньою письменницею завершується скандалом і моральним крахом. При цьому Куліш на той час був одружений на Ганні Барвінок.

Тургенєв і Париж: союз геніїв

Згодом їй стало тісно у колі російської інтелігенції. Марія прагнула вийти на європейський рівень — і новим обранцем став Іван Тургенєв. Саме він відкрив для неї шлях у світову літературу. Роман із Тургенєвим викликав чимало розмов — навіть Герцен, за переказами, спеціально приїздив побачити цю жінку, яка підкорила серце російського класика.

Є уривок, який показує момент, коли Марко Вовчок, уже відома письменниця, знайомиться й зближується з Іваном Тургенєвим. Їхня творча співпраця швидко переходить у довірливі стосунки. Вона сама прагне цього зближення, бо бачить у цьому користь і підтримку від впливового чоловіка. При цьому у листах і розмовах згадується Куліш, який і раніше відігравав важливу роль у її житті, і тепер пропонує їй подорож за кордон.

Тут кохання "жило" трошки довше — з 1859 до 1864 року.

Та історія з Тургенєвим швидко згасла, хоча дружба між ними тривала до кінця його життя. За кордоном Марко Вовчок насолоджувалася літературним тріумфом, але в особистому житті все було значно складніше.

Александр Пасек — любовь и смерть

У Дрездені вона закохалася у молодого Олександра Пассека, сина двоюрідної сестри Герцена. Попри протест матері хлопця, вони прожили шість років разом у Франції, до 1870 року. Але хвороба зруйнувала це щастя — Олександр помер на руках у Марії.

Остання сторінка: Писарєв

Повернувшись до Петербурга, вона несподівано зустріла свого троюрідного брата — відомого критика Дмитра Писарєва. Їхній роман був яскравим, але трагічним: Дмитро загинув, потонувши під час відпочинку в Ризі. Ймовірно, що вони були разом з 1870 року, але скільки точно — невідомо. Після смерті коханого Вовчок надовго замовкла, переживаючи втрату.

Ми знайшли листи Марка Вовчка до Дмитра Писарєва. Наприклад у цьому йдеться про сум і тривогу через мовчання адресата, тобто людина, яка пише, журиться, що не отримує відповідей і боїться, що її забули або розлюбили. У розшифруванні поміг ChatGPT.

Коли письменниця спробувала відновити кар’єру й започаткувала журнал "Кращі переклади іноземних письменників", її звинуватили у плагіаті. Вона втратила роботу, друзів і підтримку. Та навіть тоді доля подарувала їй шанс на спокій — поруч опинився Михайло Лобач-Жученко, друг її сина. Вона вийшла заміж у 1878 році.

Якщо почитати життєпис Марко Вовчка, то можна знайти ось цей уривок. Тобто Лобач-Жученко дуже любив і захищав Марка Вовчка, вважав її безгрішною, навіть коли її критикували. Він ідеалізував дружину так само як вона колись ідеалізувала Куліша.

Попри різницю у віці, між ними спалахнуло справжнє почуття. Вони одружилися, і Марія почала нове життя — уже не як "Марко Вовчок", а як Марія Лобач. Останні роки вона прожила у тиші, спокої та любові, ставши звичайною дружиною маленького чиновника в провінційному містечку.

Померла українська письменниця 28 липня в 1907 році від страшного головного болю.

Чи були у Марко Вовчка діти

Марія Вілінська народила сина Богдана у першому шлюбі з Марковичем. Богдан Маркович народився у 1853 році був відомим математиком, журналістом та активним учасником революційного руху. Він здобув освіту в Петербурзькому університеті, брав участь у діяльності організації "Народна воля" та неодноразово зазнавав арештів і заслань.

Маркович працював у Ростові-на-Дону, Астрахані, Саратові та Петербурзі, де займався журналістикою та викладанням математики. Він автор підручників з геометрії та інших навчальних посібників. Богдан Маркович був батьком дев’яти дітей, п’ятьох у шлюбі з Єлизаветою Корнильєвою та чотирьох від шлюбу з Євгенією Голубовською.

Він прожив до 1915 року.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про життя Марії Заньковецької. Вона терпіла зради і виховувала дитину від іншої.