У Харкові була своя Тріумфальна арка: який вона мала вигляд та чому її розібрали

Понад 100 років тому біля Палацу праці знаходилися Горяїновські ворота

Багато хто з тих, хто бував біля Палацу праці в центрі Харкова, навіть не уявляють, що більш як сто років тому тут височіла своєрідна "тріумфальна" арка — Горяїновські ворота. Вона зустрічала тих, хто входив на Павлівську площу, і нагадувала про Харківську фортецю.

Сьогодні про цю будову нагадують лише старі фотографії. "Телеграф" пропонує дізнатися, як саме виглядали Горяїнівські ворота, хто їх збудував та чому їх розібрали.

Горяїновські ворота з'явилися на стику Торгової (Павлівської) площі та Горяїновського провулка (вулиці Квітки-Основ'яненка) у 1830 році. Їх створив міський архітектор Степан Чернишов, який кількома роками раніше побудував тут же будинок для купця Рудакова.

Арка була однопрогоновою спорудою класичного типу. Стіни споруди були гладкі, без пишних декоративних елементів.

На початок ХХ століття архітектурний вигляд Павлівської площі почав змінюватися. У середині 1910-х років тут розпочалося будівництво нового прибуткового будинку страхового товариства "Росія". Горяїновські ворота опинилися на шляху нової забудови. Домовласники планували перебудову та розширення будівель, і стара арка перестала вписуватися в оновлений проєкт площі.

Як пише 2day.kh.ua, у 1914 році в газеті "Южный край" з'явилося повідомлення про намір страхового товариства "Росія" та товариства Г. О. Гольберга розібрати арку. Міська управа спочатку заперечувала, вважаючи її історичним об'єктом. Але архівна перевірка показала, що споруда не може вважатися "пам'яткою старовини", оскільки виникла після 1822 року. У результаті було ухвалено рішення розібрати арку.

У 1914–1916 роках на місці двоповерхової будівлі страхового товариства, що стояла поруч, був побудований новий будинок, одна з найзначніших споруд свого часу. Після приходу до влади більшовиків його переобладнали та розмістили різні радянські установи. Сьогодні цей будинок відомий як Палац праці.

Раніше "Телеграф" розповідав історію особняка Мігріних у Харкові. У цьому будинку жили дворяни та зупинялися партійні діячі.