Коротке не просто так: чому у метро Дніпра лише 6 станцій

Дніпро має один із найкомпактніших метрополітенів у Європі: у його складі всього шість станцій, об’єднаних однією лінією завдовжки 7,8 км. Поїздка від кінцевої до кінцевої триває близько 12 хвилин. На цьому тлі закономірно постає питання, навіщо місту знадобилося таке невелике метро.

"Телеграф" спробував розібратися. Станом на 2025 рік дніпровський метрополітен щодня обслуговує понад 20 тисяч пасажирів. Він працює з 5:30 до 23:00, а в години пік поїзда ходять з інтервалом 5–10 хвилин.

Чому у Дніпрі з’явилося коротке метро

Будівництво метро у Дніпрі стартувало 1981 року. Проєкт спочатку був орієнтований не так на охоплення всього міста, але на поєднання ключових промислових зон. Основне завдання полягало у швидкій доставці робітників до великих підприємств. Саме цим пояснюється вибір та кількість станцій:

• Покровська – кінцева станція, закладена на глибині близько 35 метрів.

• Проспект Свободи — має чотири виходи на поверхню, розташовані на Новокодакській площі, поряд із перетином проспекту Свободи та вулиці Панаса Мирного, всього за кілька метрів від прохідної Дніпровського електровозобудівного заводу.

• Заводська знаходиться біля центрального входу на Дніпровський завод металургійного обладнання. Глибина станції становить близько 30 метрів, передбачено паркування для велосипедів.

• Металургів розташована в безпосередній близькості до Дніпровського металургійного заводу, глибина закладення — приблизно 55 метрів.

• Метробудівників — вихід станції розміщений на перехресті проспекту Сергія Нігояна, глибина — близько 40 метрів.

• Вокзальна — найбільш завантажена станція лінії, інтегрована до інфраструктури головного залізничного вокзалу, глибина — 42 метри.

Таким чином, дніпровське метро спочатку створювалося як спеціалізована транспортна артерія для обслуговування промислових районів, а не як розгалужена міська мережа. Додатковим чинником стала складна геологія: породи у межах міста залягають глибоко, тому тунелі доводилося прокладати на значній глибині. Це суттєво ускладнювало та здорожчувало будівництво, уповільнюючи темпи робіт.

Яку роль метро відіграє сьогодні

Попри скромну протяжність та обмежену схему руху, метрополітен залишається затребуваним. Ним щодня користуються десятки тисяч мешканців. Крім транспортної функції, метро набуло й додаткового значення: під час повітряних тривог станції використовуються як укриття.

Найглибші станції — "Металургів" та "Вокзальна" — теоретично здатні забезпечити певний захист і у разі екстремальних загроз, включаючи ядерні. Проте, важливо розуміти, що метрополітен не проєктувався як спеціалізований бункер. Проте значна товща ґрунту справді знижує рівень радіаційного впливу: приблизно один метр землі здатний зменшити опромінення у тисячі разів.