Будинок-фортеця, де можна пережити зиму: як у Карпатах захищали житло від снігу, вітру та звірів

У такому будинку можна пережити зиму без зовнішнього світу

У Карпатах зберігся незвичайний тип житла, який з боку більше нагадує невелику фортецю, ніж звичайний сільський будинок. Такі будинки називають ґраждами. У них паркани замінює глуха дерев’яна стіна людського зросту, а єдиний вхід на ніч зачиняється воротами.

"Телеграф" розповідає про незвичайні будівлі, де господар міг тижнями не виходити з двору і ні про що не переживати.

Гуцульська ґражда являла собою замкнуту садибу переважно прямокутної форми. Житловий будинок, господарські споруди та високий дерев’яний паркан поєднували так, що всередині утворювався невеликий закритий двір.

Таке планування було не випадковістю. Гуцули селилися далеко один від одного, часто на значній відстані від сіл, а взимку їхні будинки опинялися практично відрізаними від зовнішнього світу снігом. Замкнутий двір захищав худобу від хижаків і дозволяв господареві дбати про господарство, не виходячи за межі двору навіть у найстрашнішу хуртовину. Влітку ж у такій садибі заготовляли ягоди, овочі, фрукти та все необхідне, щоб пережити зиму.

Основою комплексу була дерев’яна хата з двох житлових приміщень, між якими знаходилися сіни — просторе прохідне приміщення, яке також називали "хоромами".

До будинку прилягали господарські приміщення. Серед них могли бути комора, майстерня, хлів або приміщення для худоби. Усі вони з’єднувалися між собою та з огорожею так, щоб ззовні садиба виглядала майже повністю закритою.

Один із характерних варіантів ґражди включав хату, бічні та задні притули, комору-кліть та огорожу з навісом. Під спільним або пов’язаним між собою покриттям розміщувалися різні господарські зони.

У дворі могли зберігати сани, вози, дрова та сільськогосподарський інвентар. Сам простір часто мостили кам’яними плитами.

З часом такий тип житла практично зник із повсякденного побуту. Зміна способу життя зменшила потребу в замкнутих комплексах.

Сьогодні окремі старі ґражди можна побачити в Карпатах, а реконструйовані та музейні зразки — у музеях народної архітектури та побуту. Один із відомих прикладів знаходиться у Криворівні Івано-Франківської області, а також у Ворохті, позаду костелу Успіння Пресвятої Діви Марії.

Раніше "Телеграф" розповідав про будинок, який звели з тисяч пластикових пляшок.