Від японського кабінету до Червоної зали: чим дивує палац на Хмельниччині

Читать на русском

Самчиківський палац – одна з найкраще збережених шляхетських садиб України

Недалеко від Старокостянтинова, у селі Самчики, стоїть маєток, який називають "українським" або "маленьким Версалем". Тут є парадні зали з незвичайними інтер’єрами, японський кабінет із зображеннями самураїв і драконів, китайський павільйон, який насправді служив льодовнею, і парк із рідкісними деревами. 

"Телеграф" розповідає, хто будував палац у Самчиках, чим примітні його інтер’єри та які історії досі переказують про це місце. 

Від старого маєтку до палацу в європейському стилі

Історія маєтку в Самчиках почалася у 1725 році. Його будівництво пов’язують із Яном Хоєцьким, якому належав місцевий маєток. Від первісної забудови збереглася будівля, відома як Старий палац. Вона мала досить простий і масивний вигляд, тому згодом її використовували переважно для господарських потреб.

Петро Чечель замовив палац у класичному стилі наприкінці XVIII століття Джерело: Facebook/Маловідома

Основні зміни відбулися наприкінці XVIII – на початку XIX століття, коли маєтком володів подільський староста Петро Чечель. На його замовлення приблизно у 1788–1805 роках тут звели новий палац та інші споруди, а також облаштували знаменитий "Сад у мурах". Над архітектурним проєктом працювали Ян Самуель Бекер і Ян Гофман.

Резиденцію створювали в дусі класицизму: із симетричною композицією, чіткими пропорціями та стриманим декором. Центральний корпус із колонадою, овальні приміщення та парадні сходи надавали будівлі характеру європейського палацу.

Палац у Самчиках Джерело: Facebook/Маловідома

Після смерті Петра Чечеля маєток перейшов до його нащадків. У 1854 році в Самчиках заснували музичну школу. При школі з’явився оркестр, яким керував польський композитор і диригент Родерик-Август Браун.

Однак історія родини виявилася пов’язаною і з політичними подіями. Якуб Чечель підтримав польське повстання 1863 року. Під час зіткнення з російською армією він дістав поранення, потрапив у полон і загинув після тортур. Після цього царська влада конфіскувала маєток.

У наступні роки власники змінювалися. Спочатку маєток придбав житомирський купець Купріян Ляшков, а в 1870 році він перейшов до Івана Угримова. За родини Угримових у селі збудували школу та бібліотеку. 

У 1902 році Самчики викупив Михайло Шестаков, який володів маєтком до 1918 року.

Як палац позбувся частини свого оздоблення

Після революції садиба деякий час стояла порожньою і поступово руйнувалася. Скульптура фонтану згоріла, декор постраждав, а паркет із Круглої зали розібрали на дрова. Частину творів мистецтва вивезли до Житомира та Києва.

У радянські роки приміщення використовували під житло, клуб, бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт і піонерський табір. Під час Другої світової війни палац знову постраждав, а після війни його частково відновили.

Велику, або Червону, залу використовували як їдальню Джерело: Facebook/Маловідома

З 1956 року тут працювала сільськогосподарська станція з науковими підрозділами. В одному з приміщень розмістили агрохімічну лабораторію, діяльність якої негативно позначилася на стані стін. У 1958 році знищили унікальний комплекс господарських будівель XVIII століття, створений як оборонна споруда. Постраждав і парк: зникли альтанка та яр.

Лише у 1979 році палац і парк визнали пам’яткою історико-культурної спадщини України. У 1990 році тут відкрили музей-садибу "Самчики" – підрозділ обласного краєзнавчого музею. Пізніше комплекс отримав статус заповідника.

У Круглій залі влаштовували концерти, бали й театральні вистави Джерело: Zysko serhii/Wikipedia

Японський кабінет, китайський павільйон і парадні зали

Одна з головних особливостей Самчиків – незвичайні інтер’єри, у яких європейська архітектурна традиція поєднується зі східними мотивами.

Особливу увагу привертає Японський кабінет. Його стіни прикрашені зображеннями самураїв, драконів, журавлів, метеликів та ієрогліфами. 

Збережені розписи дають змогу уявити оздоблення маєтку в давні часи Джерело: Facebook/Маловідома

Не менш незвично виглядає Китайський павільйон. Попри назву й екзотичний вигляд, його використовували як льодовню – приміщення для зберігання продуктів і льоду. На шпилі споруди зберігся флюгер із датою 1814.

У самому палаці можна побачити кілька парадних приміщень, кожне з яких мало своє призначення. Круглий, або Блакитний, зал слугував музичним салоном: тут влаштовували концерти, бали й театральні вистави. Великий, або Червоний, використовували як їдальню. Серед інших приміщень вирізняються Римський зал і спальня.

В інтер’єрах збереглися ліпні елементи, розписи стель і старовинні каміни. Частина первісного оздоблення втрачена, однак окремі деталі дають змогу уявити, як була облаштована резиденція за часів її власників.

Привид панни Марії та затонула статуя Будди

Із Самчиками пов’язані й місцеві перекази. Найвідоміша – історія про привид панни Марії, нібито дочки одного з власників маєтку.

Згідно з легендою, дівчина покохала простого садівника, однак її батько виступив проти цих стосунків. Марія не змогла пережити розлуку й померла від горя. Відтоді, як розповідають місцеві жителі, її білу постать іноді помічають біля старих платанів у парку.

З Японським кабінетом пов’язане переказування про затонулу статую Будди Джерело: Facebook/Маловідома

Ще одна історія пов’язана з Японським кабінетом. За переказами, в одній із його ніш колись стояла статуя Будди. Пізніше її нібито винесли з палацу й затопили в місцевому озері, де вона перебуває й досі.

Підтверджень цим розповідям немає, але подібні історії стали частиною уявлень про старовинну садибу.

У Самчиках знімали історичні фільми 

Незвичайна архітектура та збережені інтер’єри приваблювали до садиби й кінематографістів. У Самчиках знімали сцени для кількох телевізійних і кінопроєктів.

В садибі знімали сцени серіалу "Зачароване кохання" Джерело: vsim.ua

Серед найвідоміших робіт – "Зачароване кохання", "Вовче сонце", "Кріпачка".

Раніше "Телеграф" розповідав про садибу Щербатова в Полтавській області, де знімали фільм "Весілля в Малинівці".