Від японського кабінету до Червоної зали: чим дивує палац на Хмельниччині

Читать на русском
Старовинний палац у селі Самчики Хмельницької області
Старовинний палац у селі Самчики Хмельницької області. Фото Zysko serhii/Wikipedia, Facebook/Маловідома, колаж «Телеграфу»

Самчиківський палац – одна з найкраще збережених шляхетських садиб України

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Недалеко від Старокостянтинова, у селі Самчики, стоїть маєток, який називають "українським" або "маленьким Версалем". Тут є парадні зали з незвичайними інтер’єрами, японський кабінет із зображеннями самураїв і драконів, китайський павільйон, який насправді служив льодовнею, і парк із рідкісними деревами. 

"Телеграф" розповідає, хто будував палац у Самчиках, чим примітні його інтер’єри та які історії досі переказують про це місце. 

Від старого маєтку до палацу в європейському стилі

Історія маєтку в Самчиках почалася у 1725 році. Його будівництво пов’язують із Яном Хоєцьким, якому належав місцевий маєток. Від первісної забудови збереглася будівля, відома як Старий палац. Вона мала досить простий і масивний вигляд, тому згодом її використовували переважно для господарських потреб.

Симетричний фасад палацу в Самчиках із колонами, сходами та мощеною доріжкою
Петро Чечель замовив палац у класичному стилі наприкінці XVIII століття Джерело: Facebook/Маловідома

Основні зміни відбулися наприкінці XVIII – на початку XIX століття, коли маєтком володів подільський староста Петро Чечель. На його замовлення приблизно у 1788–1805 роках тут звели новий палац та інші споруди, а також облаштували знаменитий "Сад у мурах". Над архітектурним проєктом працювали Ян Самуель Бекер і Ян Гофман.

Резиденцію створювали в дусі класицизму: із симетричною композицією, чіткими пропорціями та стриманим декором. Центральний корпус із колонадою, овальні приміщення та парадні сходи надавали будівлі характеру європейського палацу.

Білі колони та ліпний фронтон фасаду поруч із кам’яною скульптурою лева
Палац у Самчиках Джерело: Facebook/Маловідома

Після смерті Петра Чечеля маєток перейшов до його нащадків. У 1854 році в Самчиках заснували музичну школу. При школі з’явився оркестр, яким керував польський композитор і диригент Родерик-Август Браун.

Однак історія родини виявилася пов’язаною і з політичними подіями. Якуб Чечель підтримав польське повстання 1863 року. Під час зіткнення з російською армією він дістав поранення, потрапив у полон і загинув після тортур. Після цього царська влада конфіскувала маєток.

У наступні роки власники змінювалися. Спочатку маєток придбав житомирський купець Купріян Ляшков, а в 1870 році він перейшов до Івана Угримова. За родини Угримових у селі збудували школу та бібліотеку. 

У 1902 році Самчики викупив Михайло Шестаков, який володів маєтком до 1918 року.

Як палац позбувся частини свого оздоблення

Після революції садиба деякий час стояла порожньою і поступово руйнувалася. Скульптура фонтану згоріла, декор постраждав, а паркет із Круглої зали розібрали на дрова. Частину творів мистецтва вивезли до Житомира та Києва.

У радянські роки приміщення використовували під житло, клуб, бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт і піонерський табір. Під час Другої світової війни палац знову постраждав, а після війни його частково відновили.

Стіл і стільці на килимі в парадній залі з картинами, люстрами та білими дверима
Велику, або Червону, залу використовували як їдальню Джерело: Facebook/Маловідома

З 1956 року тут працювала сільськогосподарська станція з науковими підрозділами. В одному з приміщень розмістили агрохімічну лабораторію, діяльність якої негативно позначилася на стані стін. У 1958 році знищили унікальний комплекс господарських будівель XVIII століття, створений як оборонна споруда. Постраждав і парк: зникли альтанка та яр.

Лише у 1979 році палац і парк визнали пам’яткою історико-культурної спадщини України. У 1990 році тут відкрили музей-садибу "Самчики" – підрозділ обласного краєзнавчого музею. Пізніше комплекс отримав статус заповідника.

Кругла, або Блакитна, зала з колонами, розписною стелею, люстрою та столом зі стільцями
У Круглій залі влаштовували концерти, бали й театральні вистави Джерело: Zysko serhii/Wikipedia

Японський кабінет, китайський павільйон і парадні зали

Одна з головних особливостей Самчиків – незвичайні інтер’єри, у яких європейська архітектурна традиція поєднується зі східними мотивами.

Особливу увагу привертає Японський кабінет. Його стіни прикрашені зображеннями самураїв, драконів, журавлів, метеликів та ієрогліфами. 

Настінний розпис із синім птахом із розпростертими крилами серед квітів і листя
Збережені розписи дають змогу уявити оздоблення маєтку в давні часи Джерело: Facebook/Маловідома

Не менш незвично виглядає Китайський павільйон. Попри назву й екзотичний вигляд, його використовували як льодовню – приміщення для зберігання продуктів і льоду. На шпилі споруди зберігся флюгер із датою 1814.

У самому палаці можна побачити кілька парадних приміщень, кожне з яких мало своє призначення. Круглий, або Блакитний, зал слугував музичним салоном: тут влаштовували концерти, бали й театральні вистави. Великий, або Червоний, використовували як їдальню. Серед інших приміщень вирізняються Римський зал і спальня.

В інтер’єрах збереглися ліпні елементи, розписи стель і старовинні каміни. Частина первісного оздоблення втрачена, однак окремі деталі дають змогу уявити, як була облаштована резиденція за часів її власників.

Привид панни Марії та затонула статуя Будди

Із Самчиками пов’язані й місцеві перекази. Найвідоміша – історія про привид панни Марії, нібито дочки одного з власників маєтку.

Згідно з легендою, дівчина покохала простого садівника, однак її батько виступив проти цих стосунків. Марія не змогла пережити розлуку й померла від горя. Відтоді, як розповідають місцеві жителі, її білу постать іноді помічають біля старих платанів у парку.

Розписаний інтер’єр Японського кабінету з квітковими орнаментами, постатями чоловіків і дзеркалом
З Японським кабінетом пов’язане переказування про затонулу статую Будди Джерело: Facebook/Маловідома

Ще одна історія пов’язана з Японським кабінетом. За переказами, в одній із його ніш колись стояла статуя Будди. Пізніше її нібито винесли з палацу й затопили в місцевому озері, де вона перебуває й досі.

Підтверджень цим розповідям немає, але подібні історії стали частиною уявлень про старовинну садибу.

У Самчиках знімали історичні фільми 

Незвичайна архітектура та збережені інтер’єри приваблювали до садиби й кінематографістів. У Самчиках знімали сцени для кількох телевізійних і кінопроєктів.

Інтер’єр із арковим дверним отвором, столом із посудом і людьми біля входу
В садибі знімали сцени серіалу "Зачароване кохання" Джерело: vsim.ua

Серед найвідоміших робіт – "Зачароване кохання", "Вовче сонце", "Кріпачка".

Раніше "Телеграф" розповідав про садибу Щербатова в Полтавській області, де знімали фільм "Весілля в Малинівці".