Замість угоди — історична лекція. Як Путін вперше проґавив прихильність Трампа - розбір статті FT

Саме після першої зустрічі на Алясці Путін став для Трампа "паперовим тигром"

Вже друга за цей президентський термін зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна протягом двох тижнів має відбутися в Будапешті. Лідери домовилися про це під час двогодинної телефонної розмови, і сталося це вже після того, як позиція очільника Білого дому похитнулася в бік підтримки України – зокрема і передачі "Томагавків". Але Трамп досі переконаний: його особисті "теплі" стосунки з Володимиром Путіним дозволять йому досягти мирної угоди.

Можливість з’ясувати реальність цього прагнення з’явилася саме на першій зустрічі Трампа з Володимиром Путіним на Алясці. І якщо ззовні все дійсно мало вигляд зустрічі старих друзів, то от "за кулісами" відбувалися зовсім інші події. Про це пише Financial Times. "Телеграф" розібрав, що сталося за зачиненими дверима в Алясці, до чого тут історія Київської Русі, чому Путін не захотів дати Трампу перемогу — і як усе це може змінити хід війни.

Замість угоди — розмови про Рюрика та спільне коріння України і Росії

Зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці, яку сам президент США позиціонував як "історичний шанс на мир", завершилась дипломатичним провалом. Путін категорично відкинув пропозицію припинити війну в обмін на зняття санкцій. Російський лідер висунув свою єдину умову — капітуляція України та передача всього Донбасу.

Переговори пройшли в закритому форматі й завершилися достроково. За словами джерел Financial Times, Трамп кілька разів підвищував голос, пригрозив вийти зі зустрічі та скасував запланований обід із делегаціями. Замість результату очільник США отримав історичну лекцію Путіна про спільне коріння України та Росії, з посиланням на Рюрика, Ярослава Мудрого і Богдана Хмельницького.

Путін дав чітко зрозуміти: жодна угода не буде можливою, якщо вона не торкнеться так званих "корінних причин" конфлікту. Під цим формулюванням російський лідер має на увазі Революцію Гідності та зміну влади в Україні, припинення розширення НАТО та зупинку постачання західної зброї. Фактично це означає не перемир’я, а капітуляцію з боку України — і така позиція Кремля зробила будь-який компроміс неможливим.

Занепокоєння союзників: Європа боїться "зради"

Після того як Трамп назвав переговори з Путіним на Алясці "успішними", президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів терміново прибули до Вашингтона, щоб завадити потенційній зраді інтересів України. Але насправді зустріч з Путіним виявилася для Трампа поворотною точкою: замість домовленості з Кремлем США почали розворот у бік більш активної підтримки Києва.

На тлі особистого розчарування Путіним, Трамп дозволив союзникам з Європи закуповувати зброю зі складів США для потреб ЗСУ, а також погодив координацію ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

Крім того, у Вашингтоні заговорили про можливе надання Україні далекобійних ракет, здатних вразити Москву. Економічним сигналом стало запровадження 25% мита на імпорт з Індії через її закупівлі російської нафти.

Що запропонував Трамп і чому це не спрацювало

Ключовою причиною провалу саміту виявилось те, що Трамп базував свої очікування на викривленому баченні позиції Кремля. Саме спецпредставник США Стів Віткофф, який неодноразово зустрічався з Путіним у Москві, переконав Білий дім, що російський лідер готовий до поступок — зокрема, на територіальному напрямку.

На основі цих помилкових припущень і будувалась позиція Трампа: визнання Криму за Росією, часткове відведення ЗСУ з Донбасу — в обмін на припинення вогню. Але на саміті з’ясувалося: Москва вимагає повної капітуляції України, а її "поступки" — це фактично згода закріпити статус-кво на тих ділянках фронту, де РФ не змогла просунутися.

"Він просто неправильно зрозумів, про що буде розмова", — зазначив один зі співрозмовників, обізнаний з деталями перемовин. У Білому домі цю версію офіційно не підтвердили.

Гра Кремля: хто винен у зриві?

Після зустрічі в Білому домі з Володимиром Зеленським та європейськими лідерами занепокоєння щодо потенційної "зради" з боку Трампа дещо вщухли. Президент США запевнив, що готовий підтримати безпекові гарантії для України в разі завершення війни, а також запропонував організувати особисті перемовини між Зеленським і Путіним.

Для Заходу це стало ознакою, що Трамп не готовий здати Україну. Натомість Росія використала паузу у переговорах як інформаційну можливість — щоб звинуватити саме Україну та Європу в провалі аляскинського саміту.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Путін нібито був "готовий погодитися" на угоду, але Трамп попросив час, щоб "порадитися з союзниками". У Кремлі це інтерпретували як свідчення зовнішнього тиску.

"На нього тиснуть. Вони намагаються переконати, що це не Зеленський і Європа тягнуть час, а саме президент Путін не хоче миру", – сказав Лавров.

Лестощі, амбіції й "вічна боротьба за увагу"

Після провалу переговорів в Алясці Володимир Путін обрав іншу тактику — не поступки, а лестощі. Він публічно шкодував, що Трамп не був при владі у 2022-му, запевняв, що з ним війни можна було б уникнути, висловлював співчуття через убивство активіста Чарлі Кірка й навіть заявив, що саме Трамп мав отримати Нобелівську премію миру. Трамп на це подякував — і тим знову занепокоїв європейських союзників.

У ЄС кажуть: така мінливість — не виняток, а правило. Путін грає на амбіціях Трампа, і це дає ефект. Один із високопосадовців ЄС зазначив, що перемовини з Трампом — це "вічна боротьба за його увагу": щойно він визнає, що Путін — проблема, за кілька днів повертається до початкової позиції.

У Москві ж упевнені: час на їхньому боці. Європейські дипломати зазначають, що Путін не сприймає війну як фінансову проблему — для нього це історична місія. Він хоче увійти в історію як "новий Петро І", а будь-які поступки лише заважатимуть цій меті.