У Європи може з'явитися сильна "зброя" проти Путіна: що це за новий план для України

Російські гроші досі зберігаються в ЄС.

Бюджетні перспективи України на 2027 рік постають вкрай похмурими. За попередніми оцінками, потреба Києва в зовнішньому фінансуванні становить близько $52,6 млрд, з яких міжнародні партнери наразі гарантували лише $20 млрд. Натомість перспектив швидкого закінчення війни чи бодай стабільного припинення вогню наразі немає, і єдині, на кого може спиратися Україна – європейські партнери.

Утім, і їхні можливості не є безмежними, і ніхто не візьметься спрогнозувати, що чекає сам Європейський Союз наступного року. З одного боку – ймовірний прихід до влади у Франції ультраправої Марін Ле Пен, з іншого – нестабільність уряду Фрідріха Мерца у Німеччині, а ще з одного – загрозливий сценарій, за якого Росія може напасти на одну з європейських країн, і тоді всі фінанси доведеться мобілізувати всередині блоку.

Європейцям стає дедалі важче гарантувати стабільну пряму підтримку української держави. Вихід – повернення до ідеї використання заморожених російських активів, сума яких оцінюється приблизно у $210 млрд. З новим підходом до цього питання виступив Х'юго Діксон – британський політичний оглядач та економічний журналіст.

Разом із колегами він просуває механізм під назвою The Russian Transfer – його ідея полягає в тому, щоб Європейський Союз взяв під свій контроль заморожені активи РФ, що перебувають у країнах блоку, а також усі зобов'язання, пов'язані з ними.

Кошти мають бути переведені до спеціального інструменту безпосередньо на рівні ЄС. Це необхідно насамперед для того, щоб вивести Бельгію та депозитарій Euroclear, де зберігається основна частина цих активів, із зони безпосереднього ризику. Адже саме занепокоєння бельгійського уряду завадило ухвалити рішення про надання Україні кредиту на основі іммобілізованих активів РФ у грудні 2025 року.

"Барт Де Вевер ще минулого жовтня сказав: якщо хтось готовий забрати весь рахунок — і зобов’язання, і активи, — то може це зробити. Прем'єр казав, що хоче позбутися рахунку, і це був би один із найщасливіших днів у його кар’єрі. Він навіть запропонував надати бронетранспортер, оскільки, за його словами, тому, хто на це наважиться, він знадобиться", – розповів під час заходу в Центрі європейської політики (EPC) Х'юго Діксон.

За словами журналіста, прецедент передачі рахунків центрального банку вже існує. Йдеться про передачу іракських активів, яка відбулася після падіння режиму Саддама Хусейна у 2003 році. Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію, яка зобов'язала всі країни переказати іракські суверенні активи з місцевих банків до спеціально створеного Фонду розвитку Іраку (DFI), рахунок якого відкрили у Федеральному резервному банку Нью-Йорка.

Тобто механізм The Russian Transfer передбачає не конфіскацію, а лише зміну місця зберігання та управління активами Центрального банку РФ на рівні ЄС. Право власності Росії на них юридично зберігається, а заходи є тимчасовими – скажімо, до закінчення війни та виплати репарацій Україні.

При цьому Діксон переконаний: в разі втілення ідеї в життя й передачі коштів українській стороні, це створить додатковий імпульс у мирних переговорах.

"Наша пропозиція полягала не в тому, щоб усі кошти одним величезним траншем одразу передали Україні, а в тому, щоб робити це поступово.

Це насправді дуже хороший спосіб посилити важелі впливу на Володимира Путіна. Наприклад, уявімо, що кожні два місяці Україні передається по 10 млрд доларів. [Й ми ставимо запитання Росії]: "А тепер ви хочете припинити війну?" Ні? Добре, через два місяці — ще 10 млрд доларів Україні. Ну а тепер як?" – пояснює спікер під час приватного спілкування з журналістами у Брюсселі.

Такий підхід покаже Кремлю, що Захід справді серйозно налаштований:

"Зараз у Москві, ймовірно, думають: "Ну так, вони заморозили ці активи, але вони слабкі й насправді ніколи нічого з ними не зроблять. Якщо ми дійдемо до мирних переговорів, ми повернемо свої гроші. Попросимо нашого друга, скажімо, Дональда Трампа, чинити на них тиск", – описує Діксон.

Врешті, допомогти українцям у їхній справедливій боротьбі проти Росії – справа моралі для Європи, додає він. І на цьому етапі є всі підстави для оптимізму щодо просування цієї ініціативи. Про це свідчать як нещодавній заклик Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії до Єврокомісії відновити роботу над використанням російських активів, так і відкритий лист 122 депутатів Європарламенту, які прямо закликають розглянути ідею Russian Transfer.

"Гадаю, є підстави вважати, що підтримка набуватиме дедалі більшого розмаху. І головна причина полягає в тому, що Україна має нагальні фінансові потреби", – підкреслив журналіст.

Бельгійський уряд уже проінформували про цей план на різних рівнях, однак детальне обговорення механізму ще попереду. Водночас із боку експертної спільноти вже лунають скептичні голоси. Зокрема, сумніви щодо ініціативи висловлює Вім Шаутенс — професор фінансового інжинірингу з Левенського католицького університету (KU Leuven).

"Я менш прихильно ставлюся до цієї пропозиції, оскільки вважаю, що вона створює серйозні ризики для євро. А оскільки євро є одним із центральних досягнень європейської інтеграції, це потенційно створює ризик і для самого європейського проєкту", – заявив він під час дискусії в EPC.

Як пояснює Шаутенс, зовнішні інвестори сприймуть зміну контролю над російськими активами як незворотний крок, а з економічного погляду — як фактичну конфіскацію.

Юридично ці кошти зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear і перебувають під його відповідальністю. Тож будь-яка передача коштів Україні, на думку професора, стане безпосереднім втручанням у майнові права самого Euroclear. Також це може підірвати довіру інших держав до фінансової інституції.

"Я трохи граю роль "поганого хлопця", але довіра до валюти та фінансової інфраструктури формується десятиліттями… Лише кажу, що ми маємо дуже обережно підходити до того, як саме ми надаємо підтримку Україні, щоб побічні наслідки для Європи не були значними", – каже він.

Водночас існує усвідомлення, що концентрація левової частки заморожених російських активів робить Бельгію особливо вразливою до гібридних загроз з боку РФ або навіть потенційною ціллю для таких операцій. Це підтверджують і в Міністерстві оборони країни, де саме Росію офіційно визнають головним викликом для національної безпеки.

"У найближчі місяці буде більше гібридних атак. Для Європи це буде похмуре майбутнє", – спрогнозував під час саміту від телеканалу Euronews міністр оборони Тео Франкен.

Гібридна війна — це не те, що Росія почала вести лише три роки тому, додає посадовець. "Вони займаються цим уже 50 років. Це те, у чому Путін справді дуже добре розбирається.

За його словами, Європа дуже довго інвестувала в м’яку силу, але часи змінилися.

"Це прекрасно — мати пенсійну систему, соціальне забезпечення. Коли хтось захворів, коли хтось втратив роботу, у нас є все необхідне.

Але коли починається війна або виникають кліматичні загрози, у нас нічого немає. Тож так, ми перебуваємо у дуже складному становищі. І в минулому Бельгія справді була дуже "поганим учнем" [у рамках НАТО та оборонних витрат]. Ми намагаємося надолужити", – пояснив Франкен.

Переведення російських активів з активу агресора на важіль стримування Кремля може стати саме тим кроком, який доведе: Європа здатна захищати свої цінності не лише м'якою силою, а й жорсткими економічними рішеннями.

Позиції експертів і політиків розходяться у деталях, але збігаються в головному: часу на тривалі роздуми у Брюсселя більше немає. Фінансова прірва, яка загрожує Україні, неминуче перетвориться на великий виклик для всієї Європи, якщо рішення не буде знайдено найближчим часом. Якщо Європа запізниться з підтримкою України сьогодні, завтра їй доведеться витрачати набагато більші суми вже на власну оборону й подолання наслідків наступних російських атак.