Нові "сюрпризи" від Трампа: що у Брюсселі кажуть про переговори та зміну позиції США

Чи готується новий мирний план?

Переговори щодо "дорожньої карти до миру", які тривали у Маямі з 9 по 10 жовтня проходили "добре й конструктивно", допоки Київ та його європейських союзників не сколихнула новина про угоду щодо купівлі дизелю, яку Дональд Трамп уклав із Володимиром Путіним. Про це на умовах анонімності "Телеграфу" розповів високопосадовець ЄС.

"Ця домовленість і переговорний трек не були пов'язані", – коментує джерело.

Офіційно в Євросоюзі сам факт переговорів, попри очевидений розворот у політиці Вашингтона, називають "позитивним кроком".

"Європейська комісія була представлена на цих переговорах і брала в них участь. Ми розглядаємо це як позитивний крок саме на шляху до припинення війни в Україні.

Ми й надалі зміцнюватимемо Україну заради справедливого й тривалого миру та повністю віддані досягненню цієї мети", – сказала 12 жовтня головна речниця Єврокомісії Паула Піньо.

У комісії додали, що "дуже вітали б" енергетичне перемир’я, якщо воно справді буде запроваджене.

"Президент Зеленський укотре заявив про готовність долучитися до такого припинення вогню. Тепер ми маємо побачити відповідні дії й з боку Росії, але цього не відбувається. Російські удари тривали й цими вихідними.

Тож ми продовжимо взаємодіяти з нашими партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами, щоб покласти край цій війні", – додала Піньо.

За даними наших джерел, американські переговорники Стів Віткофф та Джаред Кушнер надалі планують передати Росії напрацьовані в Майамі рішення. Домовленість про це залишається в силі, хоча її виконання може бути відкладене залежно від супутніх настроїв у Білому домі.

"Щось передбачити на цьому етапі ми не можемо", – коротко пояснює європейський дипломат.

Різку зміну риторики Дональда Трампа він пояснює майбутніми проміжними виборами до Конгресу. Показники Республіканської партії не демонструють позитивної динаміки, а американці все більше занепокоєні цінами на товари та послуги першої необхідності, зокрема, паливо.

"Ці вибори – своєрідний референдум щодо президента та його партії. Поки до виборів залишається три місяці, боюся, ми можемо побачити ще не один розворот у діях США", – додає дипломат, не уповноважений на публічні коментарі.

Примітно, що на тлі непередбачуваної, а іноді й прямо ворожої політики Вашингтона щодо Києва, всередині Євросоюзу починають звучати голоси на користь розробки нової, незалежної від США мирної стратегії.

"Досі Європейський Союз був єдиним серйозним фінансовим донором України, водночас розраховуючи, що політичне керівництво США допоможе досягти миру в Україні. Настає час, коли ЄС разом з Україною має розробити та втілити в життя власну незалежну стратегію досягнення миру", – написав 11 жовтня європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.

У відповідь на запитання "Телеграфу" про те, чи може цей заклик перетворитися на реальну ініціативу, у Європейській комісії поспішили уникнути конкретики, заявивши, що слова комісара слід розглядати лише в контексті загальних зусиль із припинення війни.

"Це слід розглядати саме в контексті наших зусиль разом з Україною, а також із партнерами, які поділяють наше прагнення покласти край війні.

Саме в цьому контексті й були зроблені ці коментарі", – сказала речниця Паула Піньо.

Отже, про створення окремого мирного треку в Євросоюзі наразі не йдеться, попри те, що розбіжності між європейськими столицями та Вашингтоном стають усе більш разючими. Наприклад, коментуючи дизельну угоди Трампа й Путіна, в ЄС наполягають на важливості відмові від російських енергоносіїв.

"Ми надто добре знаємо, якою є ціна залежності від імпорту з Росії. Тому ми продовжуємо дотримуватися обраного курсу, поступово відмовляємося від такого імпорту й категорично не хочемо фінансувати війну в Україні, якій сприяють ці енергоносії", – сказала Піньо.

"Трамп простягає Путіну фінансове рятівне коло, поки російські ракети руйнують українські будинки та електростанції. Ця угода – зрада України й прямий удар по європейській безпеці.

Путін отримує доходи для фінансування своєї війни, а Трамп – передвиборчий піар на автозаправках. Українці платять за це кров’ю. Європа має протистояти цьому безрозсудному рішенню, посилюючи санкції проти Росії та військову підтримку Києва. Наша безпека – не товар, яким Трамп може торгувати", – зазначила Валері Айє, президентка політичної групи Renew Europe в Європейському парламенті.

12 жовтня ЄС погодив найбільший в історії пакет санкційних списків, до якого увійшли майже 1600 осіб і компаній російського військово-промислового комплексу.

Новий пакет спрямований передусім проти постачальників середньої ланки, які становлять "ядро" російського ВПК. Зокрема, компанії, які постачають ключові компоненти для російських систем озброєння — ракет, безпілотних літальних апаратів і літаків.

"Сьогодні ЄС ухвалив найбільший пакет санкційних включень до списків із 2022 року. Майже 1600 позицій спрямовані проти російського військово-промислового комплексу. Понад половина з них стосується виробничого ланцюга балістичних ракет, які Росія щодня використовує для вбивства мирних українців.

Бомбардування мостів у Києві, суден, що перевозять зерно, та Національної академії наук – це не дії країни, яка прагне миру. Зараз не час послаблювати тиск на Москву – його потрібно посилювати", – заявила у Люксембурзі Кая Каллас, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки.

Так само в Європі наполягають на солідарності з українським керівництвом, реагуючи на заяви Трампа щодо необхідності зміни президента України.

"Я висловила нашу солідарність з українським народом. А також підтвердила свою цілковиту підтримку президенту Зеленському, який очолює боротьбу за свободу свого народу", – написала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за результатами недільної розмови з українським лідером.

Додамо, що в четвер, 14 жовтня, Володимир Зеленський прибуде до Брюсселя для участі в зустрічі лідерів ЄС.

Очікується, що він проінформує колег про останні зміни в позиції адміністрації Трампа та висловить власне бачення поточних процесів. Крім того, на порядку денному – дискусія щодо бюджетних потреб України на 2027 рік.