"У нас є шанс": що чекає на Путіна та Лукашенка незалежно від мирної угоди

Правозахисниця закликала не зволікати зі створенням спеціального трибуналу щодо агресії РФ

Міжнародне правосуддя має бути незалежним і не залежати від майбутньої мирної угоди чи політики США та Євросоюзу. А нинішній рівень міжнародної підтримки України, якщо міряти історичними мірками, можна назвати "розкішшю".

Про це "Телеграфу" заявила очільниця українського Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року Олександра Матвійчук. У своїй "нобелівській" промові правозахисниця говорила про необхідність міжнародного трибуналу для президента РФ Володимира Путіна та самопроголошеного глави Білорусі Олександра Лукашенка. Що вона думає про це зараз?

Міжнародні інституції мають працювати незалежно від політики

Матвійчук вважає, що агресорів досі можна притягнути до відповідальності, попри нинішню геополітичну ситуацію – зокрема, дружбу глави Білого дому Дональда Трампа з Путіним. – Ред.

"Майбутнє невизначене, і його ніхто не написав наперед. Це означає, що ми завжди маємо шанс своїми діями та зусиллями створити те майбутнє, якого хочемо", – сказала Матвійчук.

За її словами, зараз потрібно створювати міжнародні інституції, які зможуть виконувати свою роботу незалежно від політичних рішень.

"Наше завдання зараз, з огляду на цю геополітичну ситуацію, – зробити правосуддя незалежним паралельним треком на міжнародному рівні. Щоб, якою б не була майбутня мирна угода і якою б не була політика Сполучених Штатів Америки чи Європейського Союзу, ми створили міжнародні інституції, які виконуватимуть свою роботу", – заявила вона.

Санкції проти МКС – аргумент не відкладати трибунал

Матвійчук звернула увагу на санкції США проти Міжнародного кримінального суду й назвала таку практику нечуваною. Відповідаючи на запитання, як Україні діяти за таких обставин, правозахисниця сказала, що потрібно водночас захищати чинний суд і домагатися створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії.

"Потрібно захищати Міжнародний кримінальний суд і пояснювати нашим партнерам, що ми не маємо відкладати ні на день створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії – особливо з огляду на цей приклад запровадження санкцій", – сказала правозахисниця.

Вона наголосила, що це непросте завдання. Матвійчук пов’язує необхідність досягти результату з відповідальністю нинішнього покоління.

"Я не кажу, що це все дуже легко. Я кажу, що ми несемо історичну відповідальність за те, щоб досягти успіху", – зазначила Матвійчук.

"Коли немає зачарування, немає й розчарування"

Матвійчук також відповіла, чи почувається зрадженою на п’ятому році повномасштабної війни. За її словами, вона оцінює становище країни в історичній перспективі й порівнює сьогоднішню допомогу з тим, на що могли розраховувати попередники.

"Коли немає зачарування, немає й розчарування. Я взагалі порівнюю історичними мірками. Адже ми стоїмо на плечах наших попередників. Вони взагалі не мали розкоші міжнародної підтримки", – сказала вона.

Нинішній рівень міжнародної підтримки України вона назвала розкішшю порівняно з тим, що було в минулі століття. Правозахисниця пояснила свою позицію готовністю працювати за наявних обставин.

"Тому працюємо за тих обставин, які є. Зберігаємо надію, адже надія – це не заперечення реальності, а сміливість діяти в ній", – підсумувала Матвійчук.

Спецтрибунал для Путіна

Міжнародна спільнота в рамках Ради Європи та за підтримки Євросоюзу завершує створення Спеціального трибуналу по злочину агресії проти України, який офіційно базуватиметься в Гаазі та покликаний притягнути до відповідальності найвище політичне та військове керівництво РФ, включаючи Путіна. Нова судова структура заповнить юридичну прогалину, яка не дозволяє Міжнародному кримінальному суду судити за сам злочин агресії, а до процесу формування механізму та його фінансової підтримки вже підключилися десятки держав та ЄС.

Основні категорії обвинувачених:

Найвище керівництво РФ:

• Президент РФ
• Прем'єр-міністр РФ та члени Ради безпеки РФ.
• Міністр оборони та вище військове командування (генералітет), що віддавало накази про планування, підготовку та ведення агресивної війни.

Керівництво держав-учасників:

• Політичне та військове керівництво Білорусі (включно з Олександром Лукашенком) за надання території та ресурсів для вторгнення.
• Представники керівництва КНДР (Північної Кореї), якщо буде доведено їхню безпосередню участь та істотну роль у вчиненні акту агресії проти України.

Як повідомляв "Телеграф", міністри закордонних справ країн ЄС дали "зелене світло" створенню Спеціального трибуналу для розслідування злочинів, скоєних Росією.