Перейменовували чи не п'ять разів: які таємниці має Гребінка на Полтавщині

Невелике поселення перетворилося на стратегічний залізничний вузол України, зберігши при цьому душу старої Полтавщини

У Лубенському районі Полтавської області, де тихо пливе річка Гнила Оржиця, розташоване місто з незвичайною долею. Його історія розпочалася ще у XVII столітті.

Тут виник хутір Городище — типова для тих часів назва, що натякала на давні укріплення чи поселення. Але сьогодні це місто знають під зовсім іншим ім'ям. "Телеграф" розповість про це детальніше.

П'ять імен одного міста

З роками поселення не раз змінювало своє ім'я — можливо, разом із власниками, традиціями або просто настроями епохи. Городище перетворювалося то на Новосілки, то на Нечаївку, то на Затінню, аж поки не осіло на короткій і загадковій назві — Тінь. Саме це останнє ім'я поселення мало, коли наприкінці XIX століття поруч відкрили залізничну станцію Петрівка. Цей інфраструктурний крок став для місцевості доленосним.

У 1901 році Тінь і Петрівку об'єднали в один населений пункт. Нове ім'я — Гребінка — дісталося йому на честь видатного українського поета, байкаря та прозаїка Євгена Гребінки, уродженця Полтавщини й учасника літературного кола Тараса Шевченка. Так хутір остаточно перетворився на місто з літературним ім'ям.

Про Євгена Гребінку: Народився він у селі Убіжищі на Полтавщині, був особистим другом Тараса Шевченка, писав українською та російською мовами. Його байки стали класикою української літератури, а вірш "Очі чорні, очі карі" знають мільйони. Гребінка також служив у Міністерстві внутрішніх справ Російської імперії та був відомим перекладачем.

Залізничне серце України: перетин магістралей

Сьогодні Гребінка — це один із ключових залізничних вузлів Центральної України. Тут перетинаються дві найважливіші магістралі: Харків–Київ (схід-захід) та Москва–Одеса (північ-південь). Це робить станцію стратегічно важливим об'єктом транспортної інфраструктури країни.

Цікаві цифри:

• Населення міста — близько 11 тисяч жителів
• Понад 60% працездатного населення працює в "Укрзалізниці"
• Щодня через станцію проходить понад 50 пар поїздів
• У 2024–2025 роках замінили 12 стрілочних переводів та понад 3 км колій

Модернізація станції продовжується: найближчим часом планують повний ремонт поста електричної централізації, що дозволить збільшити пропускну спроможність вузла та підвищити безпеку руху.

Культурна спадщина: що подивитися в Гребінці

Попри свій статус залізничного міста, Гrebінка зберігає багату культурну спадщину:

Церква Святого Георгія — збудована 1998 року на місці старовинного храму XVII століття. За переказами, оригінальна церква була дерев'яною та стояла ще за часів Городища. Сучасний храм відтворює традиційну українську архітектуру.

Пам'ятник Євгену Гребінці — погруддя поета встановлене в центрі міста у 1957 році, до 145-річчя з дня народження письменника. Це улюблене місце для зустрічей та фотосесій містян.

Краєзнавчий музей — заснований у 1968 році, містить унікальну експозицію "Гребінчина світлиця" з автентичними предметами побуту полтавських селян XIX–XX століть. Тут можна побачити справжню піч, ткацький верстат, скрині з приданим та вишиті рушники.

Гребінка сьогодні: між минулим і майбутнім

Сучасна Гребінка — це місто контрастів, де історія переплітається із сьогоденням. Старі залізничні казарми сусідять із новобудовами, а біля пам'ятника Гребінці молодь слухає сучасну музику. Місто живе розміреним життям провінції, але при цьому залишається важливою ланкою транспортної системи країни.

Модернізація станції, розвиток туризму, збереження культурної спадщини — все це робить Гребінку прикладом того, як невелике українське місто може зберігати свою ідентичність у XXI столітті, залишаючись при цьому економічно активним та культурно живим.

Раніше "Телеграф" розповідав про місто, яке майже 70 років називалося на честь армії СРСР. Назва не була пов’язана з місцевою історією, географією чи традиціями.