Пройшов полон і "Бухенвальд": неймовірний шлях українця до 11 олімпійських медалей

Цьому атлету випав довгий, важкий, але повний звершень шлях

Спортивний шлях багатьох українських чемпіонів надихає, проте те, що зробив великий український та радянський гімнаст Віктор Чукарін, справді вражає. Його дорога до тріумфу була перервана Другою світовою війною, що стало однією з найдраматичніших сторінок його життя.

"Телеграф" розповідає історію одного з найвеличніших спортсменів XX століття, 11-разового олімпійського медаліста, абсолютного олімпійського чемпіона, чемпіона світу та СРСР Віктора Чукаріна. Майбутній чемпіон народився 9 листопада 1921 року у Хрещатицькому/Червоноармійському на Донеччині.

Віктор з дитинства любив спорт — займався футболом, плаванням та веслуванням. Знайомство з гімнастикою почав на дворовій перекладині, пізніше почав займатися у шкільній секції. Після школи вступив до Маріупольського металургійного технікуму, а потім перевівся до Київського технікуму фізичної культури. У 1940 році Чукарін став чемпіоном України та отримав звання "Майстер спорту СРСР".

Спортивну кар’єру молодого атлета перервала Друга світова. Віктор пішов на фронт, де отримав поранення та потрапив у полон. Дивом залишився живим, пройшовши 17 нацистських концтаборів, у тому числі Бухенвальд. Наприкінці війни нацисти посадили Віктора та інших полонених на заміновану "баржу смерті", проте британці зуміли врятувати полонених. Після повернення додому мати впізнала його лише по шраму на голові. Чукарін був повністю виснажений та важив 40 кг.

Наступного року вступив до Львівського інституту фізкультури, який закінчив 1950 року. Віктор швидко відновився та відновив тренування. На першому післявоєнному чемпіонаті СРСР посів 12 місце. З 1949 року почав домінувати на внутрішній арені. Потім у його кар’єрі були успішні Олімпіади в Гельсінкі та Мельбурні, де він завоював 7 золотих, 3 срібних та 1 бронзову нагороди.

Після закінчення кар’єри Віктор повернувся до Львова як викладач, став завідувачем кафедри гімнастики Львівського державного інституту фізкультури. Підготував близько трьох десятків майстрів спорту, членів збірних команд України та СРСР.

Помер великий спортсмен 25 серпня 1984 року. Був похований у Львові на Личаківському цвинтарі. Одну з вулиць міста названо на честь нього.

Нагадаємо, українські гімнасти бойкотували престижний турнір у Парижі. Все через допуск на турнір російської спортсменки Ангеліни Мельникової, яка відкрито підтримує російську владу. Росіянка отримала "нейтральний статус" і виступила на змаганнях.