DeepStrike: як українські БПЛА вражають стратегічні об’єкти Росії

За останні місяці Україна значно активізувала використання ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для атак на стратегічні об'єкти в глибині Росії, зокрема на нафтопереробні заводи (НПЗ) та інші важливі інфраструктурні об'єкти. Ці операції мають на меті послабити військовий потенціал Росії, завдати економічних збитків та продемонструвати вразливість російської інфраструктури. Важливу роль у плануванні, підготовці та здійсненні цих атак відіграють Сили безпілотних систем Збройних Сил України (СБС ЗСУ).

Тактичні операції на лінії зіткнення

Українські військові активно використовують різні типи безпілотників для досягнення своїх цілей. Зокрема, "Баба Яга" або "дрони-вампіри" здатні літати вночі та переносити до 15 кг вибухівки на відстань понад 10 км. Ці дрони, мали цілком мирне застосування. вони призначені для сільськогосподарських потреб, але зараз вони адаптовані для військових операцій і можуть скидати протитанкові міни на позиції противника.

Крім того, українські сили використовують модифіковані дрони, оснащені вибухівкою, здатні досягати швидкості понад 90 кіломатрів на годину. Так, наприклад підрозділ "Дикі Шершні" успішно знищив понад 100 російських розвідувальних дронів, використовуючи ці модифіковані апарати. І це лише для прикладу. Жах який наводять українські дроноводи на ворога можна відчути спостерігаючи за завиванням московитів, як на сторінках великих російських ЗМІ, так і так званих "Z-брогерів", у соціальних мережах.

СБС ЗСУ впроваджують тактику роєвих атак, коли кілька десятків безпілотників одночасно завдають ударів по одній або кількох цілях, перевантажуючи російську систему ППО. Важливим елементом таких операцій є використання радіоелектронної боротьби (РЕБ) для придушення сигналів противника.

Масштаб та інтенсивність глибинних ударів БПЛА по стратегічних об'єктах ворога

Україна продовжує активну кампанію з ураження військових цілей на території Росії. Під прицілом опинилися стратегічні об’єкти противника: військові бази, склади боєприпасів, підприємства оборонно-промислового комплексу, а також нафтопереробні заводи, що забезпечують армію РФ паливом. Дальність ударів глибокого ураження DeepStrike вже перевищила 1700 км, що дозволяє досягати цілей далеко в тилу ворога. Лише за поточний рік українські сили завдали комплексних ударів по близько 400 стратегічних об’єктах на території Росії, що суттєво вплинуло на її військовий потенціал.

З початку 2024 року українські БПЛА здійснили серію успішних атак на російські НПЗ. За даними агентства Reuters, щонайменше сім нафтопереробних заводів у Росії зазнали пошкоджень внаслідок цих ударів, що призвело до втрати близько 4,6 мільйона тон нафтопереробних потужностей, або приблизно 7% від загального обсягу переробки нафти в країні.

За підсумками 2024 року, підрозділами Сил безпілотних систем Збройних Сил України проведено більше 220 операцій з глибинного ураження противника по території Росії. Запущено більше 3,5 тисяч засобів в інтерв'ю "Радіо Свобода" повідомив командувач Сил безпілотних систем Збройних Сил України Вадим Сухаревський.

Серед найбільш значущих атак варто відзначити удари по Рязанському НПЗ, Новошахтинському НПЗ у Ростовській області та підприємству "Лукойл" у Нижньогородській області. Ці удари спрямовані на переривання російського експорту та постачання палива для російської армії на передовій. Координація цих ударів здійснюється за участі СБС ЗСУ, які аналізують цілі, визначають маршрути польотів та використовують передові методи маскування безпілотників, щоб уникати ворожої ППО.

Звичайно неможливо не вказати на значущу роль Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України у нанесенні ударів, як повітряними, так морськими дронами дальньої дії. В дечому їх можна назвати першопроходцями та новаторами тактики дронової війни, однак все ж таки застосування дронів в даному випадку в першу чергу виконували специфічні завдання спецслужб в більшості з деморалізації населення ворога.

В сучасній доктрині дронової війни, необхідна концентрація певних зусиль для виконання завдань та більш масштабне оперування силами та засобами ураження, тому Сили безпілотних систем ЗСУ вже відіграють ключову роль у реалізації глибинних ударів, спрямованих на ослаблення економічного та військового потенціалу Росії.

Економічні та військові наслідки для Росії

Атаки на НПЗ та інші стратегічні об'єкти вже почали впливати на економіку Росії. Знищення та пошкодження нафтопереробних заводів призвели до дефіциту палива на внутрішньому ринку, змушуючи Росію звертатися до Казахстану, Білорусі та Азербайджану для закупівлі бензину. Крім того, понад 10% нафтопереробних потужностей країни були виведені з ладу або перебувають на ремонті, що суттєво впливає на здатність Росії забезпечувати свої військові потреби.

Військові експерти зазначають, що ці удари мають на меті не лише завдати фізичних та економічних збитків, але й чинити психологічний тиск на російське керівництво та населення, демонструючи вразливість стратегічних об'єктів навіть у глибині країни. Сили безпілотних систем Збройних Сил України відіграють ключову роль у здійсненні таких атак, використовуючи передові технології та отримуючи аналітичну підтримку від міжнародних партнерів.

Російські, українські та закордонні економісти аналізують наслідки атак українських БПЛА на російську економіку. Навіть російські експерти вже визнають, що пошкодження нафтопереробних заводів призводить до зростання цін на паливо всередині країни та скорочення експортних надходжень. За даними Politico, ціни на дизельне паливо для російських споживачів зросли майже на 10% на початку минулого року, а вартість бензину досягла шестимісячного максимуму, збільшившись більш ніж на 20%.

Російські засоби масової інформації висвітлюють атаки українських безпілотників з різним ступенем відкритості. Деякі державні медіа намагаються мінімізувати значення цих ударів, наголошуючи на ефективності російської протиповітряної оборони та швидкому відновленні пошкоджених об'єктів. Наприклад, після атаки на Сизранський НПЗ у Самарській області місцеві ЗМІ повідомляли про відсутність постраждалих та оперативну роботу екстрених служб.

Водночас незалежні російські та міжнародні видання надають більш детальну інформацію про масштаби пошкоджень та їх вплив на економіку. За даними російського видання Astra, за перші два місяці 2025 року щонайменше 17 російських нафтових об'єктів зазнали атак, що призвело до значних економічних втрат.

"Відновилися удари українські по нафтопереробній інфраструктурі. І це вже позначається, тобто ми побачили дуже серйозне зростання оптових цін на бензин на Санкт-Петербурзькій біржі протягом кінця січня – початку лютого 2025 року, через зниження продажу при зростанні попиту ціна на бензин зросла на 15-17 відсотків. Федеральна антимонопольна служба заговорила про те, щоб ввести знову заборона експорту бензину тому, що цього вимагає ситуація на внутрішньому ринку", – з посиланням на відоме західне видання Reuters, на Youtube-каналі зазначив Володимир Мілов, експерт з економічних питань, колишній заступник міністра енергетики російської федерації.

Така ситуація веде до зростання інфляції та подальший занепад в економіці окупанта, що можна по суті вважати другим, не менш важливим фронтом боротьби з російським окупантом.