Введення іноземних військ в Україну: чи можливо це та за яких умов?
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 891
Попри гучний рестарт дискусій про посилення українських військ контингентами з інших країн та песимізм, такий сценарій все ж можливий
Заява президента Франції Еммануеля Макрона щодо можливого введення європейських військ в Україну спровокувала бурхливу реакцію з певними ознаками сенсації та міжнародного скандалу. Так, на слова французького лідера вже доволі оперативно відреагували в Альянсі, Україні та Москві. Свої військові позиції озвучили також інші європейські партнери України — Велика Британія, Німеччина, Польща, Болгарія та багато інших. Втім, по факту виходить, що поки лише одна європейська країна НАТО допускає таку допомогу.
Хоча, примітно, раніше розмови про можливе використання іноземних військових контингентів в Україні у війні проти Росії вже велися в Британії, Польщі та країнах Балтії на рівні деяких відставних і чинних військових та окремих політиків.
"Телеграф" проаналізував, наскільки реалістичним виглядає сценарій посилення України іноземними арміями і чому саме Франція раптово взяла першість у такій непростій чутливій дискусії.
Від чого залежить введення іноземних військ та у якому форматі
Михайло Шейтельман, політтехнолог, публіцист і блогер, у коментарі "Телеграфу" уточнив важливу деталь та назвав, за яких умов іноземні війська все ж можуть ввести в Україну.
— Це не зовсім НАТО. Введення військ різних європейських країн, але не армій НАТО. Макрон не говорив слово "війська НАТО". Звичайно, це реалістична ідея (введення іноземного контингенту. — Авт.), тому що її обговорювали. І такий рівень, як саміт в Єлисейському палаці, де зібралися лідери держав чи другі особи країн, говорить про це. Звичайно, ніхто не шуткує такими речами.
Тому що всі ці розмови ведуться публічно і під протокол, а всі (лідери) там були присутні. Тому, дійсно, така ідея є. Думаю, вона виникла не просто так і саме зараз. Наразі такий момент, коли Путін відкрився світу в двох іпостасях. Перше: це інтерв'ю Такеру Карлсону, за результатами якого Джо Байден сказав, що Путін божевільний (це ж прямо слідувало після цього інтерв'ю). Друге: вбивство Олексія Навального. Це два важливих фактори, які трапилися, і в Європі з'явились політики, які після цього теж готові піти на загострення, — пояснює експерт.
За словами політтехнолога, у таких політиків є розуміння, що іншого виходу немає, окрім знищення Путіна разом з його режимом, "тому у таких заявах, звичайно, є основа". При цьому він назвав головну умову, за якої європейські війська введуть в Україну.
— Якщо у нас все буде погано на фронті. Якщо за відсутності американської зброї європейці побачать, що нам дійсно загрожує захоплення росіянами, — продовжує Михайло Шейтельман. — Як ви знаєте, росіяни обіцяли знищити кожного українця. Періодично про це говорив Дмитро Мєдвєдєв, мовляв, що буде вбитий кожен, хто відмовиться стати росіянином. В Європі це почули і готові нас захищати в критичній ситуації. Не зараз, а в критичній ситуації. Кожна країна, звісно, говорить про це окремо. Наприклад, шведи кажуть, "ми так не вміємо; вважаємо, що французи так вміють, а мі — ні". Окей, значить, шведи у цьому не будуть приймати участь, а французи будуть. Багато разів були випадки з використанням спільних контингентів з 3-5 країн. Навіть зараз в Червоному морі йде війна проти хуситів. Її веде коаліція з шести країн. Не НАТО, а 6 держав. Альянс не приймав такого рішення. Нереально представити, що НАТО раптово візьметься і одноголосно 32 країни проголосують за введення військ. А окремі 4-5 — можливо. Чому ні?!
Також блогер спростував певні лякалки, що пролунали з Росії, нібито, що "іноземні війська в Україні означатимуть оголошення війни РФ". Такі тези не відповідають нормам міжнародного права, "тому що Україна має право ввести будь-які війська на свою територію, це її суверенне право, а Росії це ніяк не стосується".
Специфіка договорів про гарантії безпеки для України
За оцінкою Шейтельмана, той факт, що Україна підписує договори про гарантії безпеки з країнами-членами НАТО, ще зовсім не означає автоматичну підтримку Києва у вигляді направлення іноземних армій.
Нагадаємо, на сьогодні Україна підписала такі договори з Великою Британією, Німеччиною, Данією, Францією, Канадою та Італією.
При цьому є один принциповий момент, пов'язаний саме з французами.
— Одне до іншого не має відношення (безпекові питання в договорах та використання військ в Україні. — Авт.). Адже в цих договорах ні про які війська не сказано. Але зокрема в договорі з французькою стороною сказано наступне: Франція прикладе всі можливі зусилля, щоб допомогти Україні створити армію, яка відновить її територіальну цілісність в кордонах 1991 року. В інших договорах (англійському, німецькому і т.д.) просто сказано, що ці країні підтримують наші устремління до територіальної цілісності. А у французькому прямо написано, що вони допоможуть нам створити армію для відновлення територіальної цілісності. Французький договір дійсно цим відрізняється.
Однак набір цих договорів ніяк не пов'язаний з теоретичною коаліцією по введенню військ в Україну. Ще раз повторюсь, такі практики раніше бували, не раз і у великій кількості ситуацій, коли вводилися коаліційні війська з декількох країн. Не під егідою НАТО чи чогось ще.
До речі, наприклад, якщо проти Сербії в Косово воював НАТО, то в Боснії — не Північноатлантичний альянс. А просто певний набір якихось окремих держав (миротворчі контингенти. — Авт.), — резюмував він.
Які ще можуть бути формати заходу західних військових в Україну
Своєю чергою політтехнолог, аналітик Борис Тизенгаузен радить особливо не поспішати впадати в ейфорію через слова Макрона, втім для РФ справді залунали деякі тривожні дзвіночки.
— Загалом не тільки Франція, а і прем'єр Словаччини Роберт Фіцо казав, що декілька країн в кулуарах розмірковують про відправлення іноземних військ в Україну. Але ще зараз незрозуміло, який це може бути формат і взагалі, буде він чи ні. Це може бути формат якогось розмінування або інструкторів, або ще щось. Але сама така заява президента Франції дійсно сенсаційна. Тому що до цього взагалі ніхто не артикулював подібну ініціативу (Франції. — Авт.).
Франція взагалі останнім часом змінила позицію. Так, Макрон від людини, яка намагалася "зберегти обличчя Путіна", перетворився на такого собі претендента на нового лідера Європейського Союзу. Він чітко це розуміє, коли Німеччина, наприклад, вагається з "Таурусами", а Франція вже постачає ракети SCALP, як і британці – Storm Shadow. Тому, можна так сказати, Макрон зараз на передовій в допомозі Україні. Наприклад, ще він запропонував створити коаліцію по далекобійній зброї. Це теж дуже неприємне рішення для Росії, — каже експерт.
Він додає, що з'явилось деяке відчуття — Макрон вже починає "грати політично і на внутрішній електорат, і претендує на нового лідера ЄС".
Стосовно ж використання військ НАТО на території країни, яка не була (не є) його членом для участі у війні проти якогось агресора, аналітик вказує, що з часу створення цього блоку після Другої світової не було випадків, що повноцінно весь Альянс вводив кудись свої війська.
— Такого не було. Формат миротворців ще розглядався, але так, щоб зайти на територію, яка не є членом НАТО, подібних випадків не було. Через це взагалі виникає доволі цікаве питання: наприклад, якщо війська однієї з країн НАТО дійсно зайдуть в Україну і дійсно стануть учасниками бойових дій, то як будуть реагувати інші країни Альянсу? Тому що це — оборонний союз. Ці держави повинні захищати один одного. Це може бути взагалі небезпечним прецедентом для Альянсу.
Тому треба зараз визначити, що саме мав на увазі Макрон, у якому форматі, але, зазначу, він досить так розмито сказав, що "можливо", "не виключено". Відтак, зараз би конкретно не розглядав цю ініціативу як реальний план. Макрон просто показав, що він більш рішучий, ніж деякі інші лідери європейських країн, — наголошує Борис Тизенгаузен.
Ще один цікавий момент в контексті Франції та НАТО
За оновленими даними НАТО, за розподіленням видатків на цивільний бюджет Альянсу у 2023-2024 рр., а також на військовий бюджет та Програми НАТО з інвестицій у безпеку Франція значиться серед лідерів. Її частка у спільному фінансуванні головних програм становить 10,4% від загального бюджету участі всіх членів. У США і Німеччини цей показник складає по 16,2%. Частка Британії — 11%. Витрати нового члену Альянсу — Фінляндії — становлять 0,9%. Найменші ж витрати — у Чорногорії (0,03% від загального бюджету).
Ймовірно, така смілива заява Макрона щодо військ продиктована також і роллю Парижа у колективній безпеці на фоні додаткових витрат французів на поточну військову допомогу Україні.
Так чи інакше слова президента Франції помітно підвищили рівень дискусій щодо підтримки Києва на новий етап. Та чи дійде до практичних кроків з боку партнерів України — залишається тільки прогнозувати й очікувати.
Нагадаємо, канцлер Німеччини Олаф Шольц категорично виступив проти відправки військових Північноатлантичного альянсу або ЄС в Україну. Також ідею відправлення військ західних країн в Україну відкинула Велика Британія. Про це заявив прессекретар прем'єра Ріші Сунака.
Також "Телеграф" писав, що тим часом європейські ЗМІ вже заплуталися через заяву Макрона про іноземні війська в Україні.