Депутати хочуть тікати, а Арахамія п'є каву з Порошенком. Що прямо зараз відбувається в Раді

Чи будуть відпускати депутатів, коли кожний голос в парламенті на вагу золота?

Станом на 1 квітня 2024 року в парламенті офіційно зареєстровано 401 депутат. Різке скорочення кількості парламентарів відбулось після початку повномасштабного вторгнення. І потік охочих покинути стіни Верховної Ради, схоже, не скорочується. Втім можливостей для добровільного позбавлення мандату все менше.

Що відбувається в парламенті напередодні важливого голосування законопроєкту щодо мобілізації, та чи варто очікувати на скорочення кількості депутатів до 300, як це неодноразово пропонували зробити раніше? Про все це читайте в матеріалі "Телеграфу".

Піти хочуть, але не зможуть

Голова фракції СН Давид Арахамія за останні місяці вже декілька разів говорив, що в парламенті є багато депутатів, які готові скласти мандат. Лише в його фракції 17 таких охочих.

Якщо почати всіх відпускати, то парламент втратить свою легітимність, вважає він: "Ми вирішили для себе, що не будемо давати голоси за складання мандатів. Тільки якщо є медична потреба. А так більше немає умов, за яких ми будемо голосувати за складання мандатів".

Це була коротка публічна відповідь усім, хто мріє втекти з парламенту. Фактично усіх діючих депутатів лякає перспектива довгої каденції цього скликання. Бо офіційна позиція Офісу президента: жодних виборів під час війни. Скільки ж триватиме війна, сказати ніхто не може.

Тому для багатьох парламентарів перспектива вічного депутатства, громадського контролю, звітування перед правоохоронними органами та можливі кримінальні справи зовсім не тішить. Попри те, що мандат — це відстрочка від мобілізації.

Також депутати втратили інтерес до голосувань. У неформальних розмовах дехто, особливо представники СН, постійно скаржаться, що Рада вже ні нащо не впливає. Хоча такі песимістичні настрої в них спостерігались ще до вторгнення. Та зараз, на фоні повної концентрації влади на Банковій, ці думки лише підсилились.

Доказом цього є слова Арахамії, який відверто зізнався, що з 401 депутата вже важко зібрати необхідні 226 голосів для голосувань.

"Заяви Давида (Арахамії — Ред.) я вважаю, по-перше, шкідливими. По-друге, ці цифри трохи притягнуті за вуха", — говорить "Телеграфу" один із впливових представників "Слуги народу".

У багатьох депутатів є особисті історії, чому вони хочуть піти. Усіх можна зрозуміти. Але, як говорить співрозмовник, "треба працювати за тих обставин, що склались".

Практично в кожній фракції чи депутатській групі є парламентарі, які заявляють про своє бажання піти. Але все це залишається на рівні розмов, писати заяви ніхто не поспішає. Навіть в СН є звернення лише від одного депутата-мажоритарника В’ячеслава Медяника. Причина – стан здоров’я. Тепер його прохання має проголосувати парламент.

"Але його теж не сильно хочуть відпускати. Є питання щодо справжності його діагнозу", — говорить джерело "Телеграфу" у СН.

Втім, підозри колег не заважають Медянику пропускати засідання. Відповідно, депутатську зарплату він не отримує. Якщо ж парламент підтримає складання мандату, то 27 округ Дніпра втратить свого представника в Раді. Адже проводити вибори під час воєнного стану неможливо.

Аби не було спокуси масово писати заяви, в парламенті діє неформальна домовленість: відпустити можуть лише тих, у кого смертельне захворювання. Наприклад, онкологія. Або ж якщо парламентар зможе самостійно назбирати для себе 226 голосів.

"Та зібрати не так просто. Це можливо, якщо депутат авторитетний або є головою комітету. Наприклад, (голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики — Ред.) Данило Гетманцев голоси для себе зможе зібрати. Але рядові якісь люди навряд чи, тому що вони не знають половину парламенту. Крім того, можна заблокувати процедуру, просто не виносячи голосування в зал. Нам це невигідно", — пояснює співрозмовник.

Високий запас міцності

Попри це у депутатів залишається право просто не відвідувати засідання. Наприклад, депутат Сергій Шахов (депутатська група "Довіра") понад рік не з’являється в Раді, лише онлайн бере участь у засіданнях Комітету з питань екології. У 2023 році його було оголошено у розшук, а сам він повідомляв, що нібито лікується у Киргизстані.

Також можливі голосування про позбавлення мандату щодо трьох депутатів, які знаходяться під слідством – Олександр Пономарьов, Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський. Усі вони мають підозру у держзраді, однак вироків досі немає. В парламенті прогнозують, що цей процес буде довгим, і якщо будуть відповідні вироки, позбавлення мандату може відбутись навіть не в поточному році.

Якщо ж депутатів стане менше ніж 400, то суттєво на роботу парламенту це не вплине, вважає Олексій Кошель, голова Комітету виборців України.

"Парламент має дуже серйозний запас міцності. Ми бачимо, що запасу голосів вистачає. Навіть якщо уявити, що ще кілька десятків депутатів складуть мандати. Зрозуміло, що тоді буде голосування у форматі постійних домовленостей. Можливо, у форматі певних преференцій для окремих політичних сил. На легітимність парламенту це не вплине", — говорить Кошель в коментарі "Телеграф".

Парламент може працювати за наявності 300 депутатів, як того вимагає Конституція. Але у таке різке скорочення ніхто не вірить – ні експерти, ні співрозмовники "Телеграфу" в політикумі.

Екскурс в історію

На цій ноті варто згадати 2020 рік. Обраний 73% українських виборців президент Володимир Зеленський разом зі своєю командою вирішує провести опитування серед українців. Серед п’яти питань була й вічна тема для дискусій – скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300.

Майже 90% українців пропозицію підтримали. Хоча вже і не вперше. Леонід Кучма ще у далекому 2000-му запитував українців те саме, і кількість прихильників в процентному співвідношенні за 20 років практично не змінилась.

Опісля того самого опитування 2020 року команда Зеленського вирішила закріпити це волевиявлення народу. Конституційний суд визнав таке скорочення конституційним, а парламент попередньо підтримав відповідний законопроєкт президента. На початку лютого 2022-го віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко заявляв, що документ готовий до голосування. Але консенсусу та голосів "за" в парламенті не було (для змін до Конституції необхідно 300 голосів). Одна з причин – відсутність обґрунтовання, чому має залишитись саме 300 депутатів.

Втім, скорочення депутатського корпусу таки стартувало, хоча не завдяки законодавчим процесам, а через повномасштабне вторгнення РФ. За два роки війни депутатського статусу були позбавлені 30 парламентарів. Найбільше мандатів втратили представники вже забороненої партії "Опозиційна платформа – За життя" (ОПЗЖ).

Дехто з депутатів відмовлявся за власним бажанням (Вадим Новинський, Юлія Льовочкіна, Ілля Кива та ін.), дехто – через позбавлення українського громадянства (Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Андрій Деркач тощо).

Втрачали мандат і в інших фракціях. Наприклад, у СН декілька депутатів покинули парламент після скандалів (Олександр Трухін, Юрій Арістов), а когось перевели на нові посади (Микола Сольський — нині міністр агрополітики, Андрій Костін — генпрокурор).

А як голосують зараз?

Наразі в парламенті працює неформальна коаліція СН з депутатськими групами "За майбутнє", "Довіра", "Відновлення України" та "Платформа за життя та мир" (останні дві були створені з депутатів колишньої ОПЗЖ). До прикладу, голоси цих груп допомогли СН прийняти в першому читанні та за основу мобілізаційний законопроєкт (243 "за").

У правлячій фракції до такого тандему ставляться нормально. Там вважають, що для колишніх ОПЗЖшників голосування за всі ключові законопроєкти та ініціативи – це можливість не наражатися на проблеми від влади.

З іншими фракціями домовлятися складніше. Тому вже декілька місяців парламент немає політичної волі на ефективну роботу, а більшість просто не доходить на засідання.

Найбільше діяльність керівництва Ради та СН потрапляє під критику опозиційних депутатів від "Європейської Солідарності" Петра Порошенка та "Голосу". У правлячій фракції на це дивляться по-філософськи.

"Усі хочуть залишатися в політичному порядку денному. Єдиний спосіб для цього – заважати нам. Ми як демократи та республіканці", — іронізує джерело "Телеграфу".

Якщо ж СН наривається на публічну критику і через це втрачає рейтинги, то проти опозиції використовують інші методи – не видають відрядження за кордон або не приймають їхні правки до законопроєктів.

"Опозиція на камеру нас криє останніми словами, потім виключаються камери і ми йдемо каву пити, намагатися про щось домовитися. Наприклад, Арахамія часто п’є каву із Порошенком", — зізнається співрозмовник у СН.

Так само відбуваються неформальні спокійні зустрічі й з іншими опозиційними депутатами щодо голосувань.

Співрозмовник, наближений до керівництва Ради, прогнозує, що робота парламенту триватиме, незалежно від втомленості депутатів та бажання піти: "Щось буде голосуватися, щось не буде. "Європейські" закони краще будуть. Держбюджет, можливо, буде й півроку розглядатись. Якісь заяви будуть прийматися, якісь будуть не прийматися. Буде затягування, правки, процедури. Опозиція буде намагатися нас виховувати. Ми будемо вдавати, що ми не розуміємо це все. Коли буде загострення щодо грошей, то всі побіжать по п'ять засідань підряд працювати. Ось в такому нестабільному темпі будемо працювати".