На Львівщині на скелях вибито унікальний монастир: як він виглядає та які зберігає таємниці

На Львівщині у селі Розгірчі розташований скельний монастир, який використовувався ще за часів язичників. Про це свідчить дохристиянська символіка, виявлена там під час розкопок.

Перші згадки про християнський монастир датуються другою половиною XV ст. Ходять легенди, що тут мешкали ченці з Києво-Печерського монастиря. Таке розташування захищало ченців від набігів татар.

Кажуть, що коли Київ було знищено ордами Батия у 1240 році, кілька ченців бігли за сотні кілометрів аж до Карпат і оселилися тут у печерах.

Скальний комплекс складається з двох частин – приміщень у породі та двох менших скель, віддалених на 50 метрів. До гори веде стежка, біля якої стоять дві скелі, що служать воротами.

В основному скельному масиві вибито три печери, розташовані на двох рівнях. На першому є два приміщення, а на другому (до якого веде приміщення) — одне. Більшість публікацій вказано, що велику печеру вважають житловою кімнатою, до якої примикав комору. Верхню печеру тим часом вважають монастирською церквою. Житлова кімната є просторим приміщенням площею 9х7 і висотою 3.5 метра. Там могло жити до 20 людей.

У велику кімнату прорубаний ряд отворів: двері з вікнами з боків та вентиляція згори, а ще одне віконце збоку. Зовні на скелі видовбана ніша, де кріпилася ікона.

На верхньому ярусі, до якого ведуть сходи, знаходиться печерна церква. Це темне та сире приміщення площею 6×5 та висотою 3 метри. Має кілька отворів: двері, вікно та схоже вентиляцію з боку входу, ще одне вікно прорубане збоку. У стінах є ніші різного розміру, які служать для церковних потреб, таких як зберігання риз, одна велика навіть вважається тимчасовим місцем для померлих ченців.

Крім того, у цьому приміщенні каменем висічено дивну особу. На стінах можна побачити багато пізніших написів, а на стінах бачать сучасні ікони.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, які п’ять гарних місць можна побачити неподалік центрального залізничного вокзалу Львова.