Чи треба терміново вносити дані про нерухомість у Реєстр і що буде, якщо цього не зробити – пояснили в Держгеокадастрі

Зруйноване житло, втрачені документи - якщо дані про нерухомість внесені в базу даних за будь-яких обставин у його власників буде набагато менше проблем

Юристи в соцмережах здійняли паніку з приводу не внесених у Державний реєстр нерухомого майна даних. За їхніми словами, якщо інформація про право власності на квартиру, будинок чи земельну ділянку не буде внесена у Держреєстр до кінця року, власник може втратити майно.

Що відбувається і чи варто панікувати, "Телеграфу" ексклюзивно розповів очільник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро Макаренко.

В.о. голови Держгеокадастру розклав ситуацію на декілька складових.

– В будь-якому разі бажано, щоб усі документи – від паспорта до документів на майно – були в порядку і всі дані внесені у відповідні реєстри. Тут ніякої паніки бути не повинно, – пояснив Макаренко. – Ба більше, дані в реєстрах бажано час від часу перевіряти.

Очільник регулятора пояснив деталі на прикладі документів на власність на земельні ділянки.

– Державний земельний кадастр сьогодні наповнений орієнтовно десь на 75%, – каже Дмитро Макаренко. – Історія земельних відносин в Україні доволі довга. А система, яка сьогодні називається Державний земельний кадастр, запустилась лише 1 січня 2013 року. До цього існував паперовий державний реєстр земель.

До 2013 року видавали державні акти, документи на право власності щодо земельних паїв і багато інших документів. Їх все одно потрібно приводити у відповідність до чинних норм Державного земельного кадастру і вносити в реєстр.

За словами Дмитра Макаренка, до 2013 року було багато випадків, коли видавали державні акти на право власності на умовну земельну ділянку без кадастрового номера.

– Наявність такого державного акту вже свідчить про право людини на володіння своєю ділянкою, – продовжує в.о. голови Держгеокадастру. – Але потрібно зробити ще декілька кроків, щоб довести це право до логічного завершення процедури оформлення документів.

Інакше цієї ділянки не буде в кадастрі. А якщо орган місцевого самоврядування "не бачить" цю ділянку і не знає про існування державного акту на цю землю, він може прийняти рішення про передачу цієї території у власність іншому громадянину.

Щоправда, уточнює експерт, зміна статусу території, передача її в іншу власність може відбутися лише по завершенні війни. На період дії воєнного стану приватизація і відведення земельних ділянок не застосовується.

Якщо рішенням місцевої влади ділянку передадуть іншому власнику, тільки суд зможе скасувати це рішення.

Також очільник Держгеокадастру описав алгоритм дій для громадян, які мають документи на земельну ділянку без кадастрового номера.

– Передусім потрібно звернутись до сертифікованого інженера– землевпорядника, укласти з ним договір і показати документи, – пояснює він. – Землевпорядник готує документацію із землеустрою, електронний документ і вносить його в кадастр.

Після реєстрації в кадастрі з'являється лише об'єкт, тобто сама земельна ділянка. Після цього громадянин має взяти витяг з Державного земельного кадастру і зареєструвати право на ділянку в Мін'юсті.

Далі, за словами Дмитра Макаренка, електронні системи двох відомств синхронізують інформацію, обмінюються даними. І тільки після цього Держреєстр відображає повну інформацію про ділянку та її власника.

– З цим дійсно краще не зволікати, – прокоментував заяви юристів Макаренко. – Навіть якщо ви впевнені, що у вас є документи на нерухомість, краще перевірити правильність внесення даних у реєстри.

Так, сьогодні публічна кадастрова карта закрита, але сервіси Держгеокадастру працюють. Тобто якщо на державному акті є кадастровий номер, ви можете зареєструватись в особистому кабінеті на сайті Держгеокадастру, ввести кадастровий номер, запросити інформацію про власника і отримати підтвердження, що у вас все добре.

Головне – не панікувати. Якщо відомостей нема, це не означає, що все пропало. Просто потрібно зібрати документи на земельну ділянку і звернутись в Держгеокадастр або наші територіальні органи, щоб перевірити відомості в Державному земельному кадастрі та Фонді документації із землеустрою та оцінки земель і знайти причину – що не так, радить Дмитро Макаренко. Є багато нюансів, але у будь-якому разі можна знайти правильні алгоритми вирішення проблеми.

Нагадаємо, раніше Дмитро Макаренко пояснив, що не так із картами України.

Більше про земельні питання читайте на сайті "Телеграф" у статті: "Де в Україні найдорожча земля і як старі карти шкодили росіянам, — розповів очільник Держгеокадастру".

У другій частині інтерв'ю Дмитра Макаренка — про те, як складають реєстр замінованих земель, які нові функціонали запроваджує кадастр, як спростили роботу нотаріусів і формується ціна землі: Як оцінюють українську землю і що буде з ділянками в окупації, – пояснює очільник Держгеокадастру