Нема безстрашних людей: як подолати страх перед мобілізацією

Боятися треба функціонально, зазначив психолог

Перехід з цивільного у військове життя для більшості мобілізованих українців супроводжується відчуттям страху і цілком природніми запитаннями: а як там на війні? А раптом мене вб’ють? Що буде з моєю родиною? Чи зможу я бути ефективним? Що робити, адже я нічого не вмію і навіть автомат у руках не тримав?

"Телеграф" поспілкувався з досвідченими військовими та психологами й дізнався, як перебороти страх перед мобілізацією: Мобілізація: три важливі поради, як підготуватися до служби

Підкоряємо страх

За словами військових, напередодні своєї мобілізації вони також відчували страх.

— Якщо страх не виникає, то це не воїн. Нема безстрашних людей. Безстрашні тільки ідіоти і, зазвичай, з такими ідіотами більше проблем, аніж пуття від них, — каже "Телеграфу" боєць Сил спеціальних операцій Павло Якімчук, який на фронті ще з 2014 року.

— Проблема мобілізації – в страху. Люди бояться, але боятися – це нормально, — додає військовий психолог Андрій Козінчук, коментуючи ситуацію "Телеграфу".

Саме тому, першим кроком у психологічній підготовці до мобілізації має стати чесна відповідь самому собі: "Так, я боюся!" Але, зациклюватися на страху, "з’їдаючи" себе, не варто. Навпаки, похваліть себе.

— Якщо ви готуєтесь до мобілізації, то ви вже красунчик! Це означає, що ви хочете підтримати свою країну і відповідаєте здоровому глузду і наша нація буде жити, — підкреслює Козінчук.

Далі треба визначити: а чого саме я боюся?

— Чого взагалі ми боїмося? Того, чого ми не знаємо. Коли у нас нема інформації про предмет, наша психіка видає нам тривожність. Це негативний сценарій, необхідний для нашого виживання. Так влаштована людина і це нормально, — запевняє військовий психолог.

Відповідно, якщо ми боїмося того, чого не знаємо, треба здобути більше інформації про предмет страху. Це буде перехід вже на інший рівень, так званий функціональний страх.

— Щоб боятися функціонально, нам необхідно підвищувати свої знання. По-перше, дізнайтеся, в який підрозділ ви можете потрапити, попитайте у знайомих, родичів хто і де служить, щоб отримати рекомендації: "Так, у нас кльово, йди до нас" або ж "Ні у нас не ок, до нас не йди", — каже Козінчук.

Знижуємо рівень тривожності

Далі потрібно знизити рівень особистої тривожності.

— А це можна зробити через підвищення особистих скілів. Подбайте про свою фізичну витривалість. На війні потрібні не так спритність і сила,скільки витривалість. Почніть з малого: ходіть безперервно на день хоча б один кілометр. Саме безперервно. Потім щодня збільшуйте дистанцію на 250 метрів. Віджимайтесь, підтягуйтесь, стійте в планці, покращуйте фізичний стан, — зазначає військовий психолог.

Крім того, для покращення психоемоційного стану військові радять приймати курси вітамінів.

— Я почав брати з собою групи вітамінів В1, В6, В12 та глюкозу. Я розумів, що у мене будуть психологічні навантаження, виснаженість психіки, інтелекту та організму, — розповідає "Телеграфу" військовий з 10-річним досвідом Дмитро. — Професіонали з ГУР, наприклад, заздалегідь готують собі суміш горіхів з глюкозою та шоколадом. Це не дає тобі впасти в меланхолію, дає сили та енергію. Деякі штурмові підрозділи використовують і мухомори для кращого сну. Непрофесіонали можуть це не сприймати й "гасять" стрес алкоголем та наркотиками, але від того тільки гірше.

Окрім фізичних, варто підвищувати й професійні скіли. Це також суттєво допоможе впоратися зі страхом.

— Запишіться на безкоштовні курси: тактична медицина, тактика, стрільба, дрони. Курсів зараз багато і коли ви отримуєте нові знання, рівень вашої тривожності падає, адже мозок зайнятий тим, як знання застосувати, — резюмує Андрій Козінчук.

Раніше "Телеграф" розповідав, з якими індивідуальними особливостями не мобілізують до ЗСУ. Міноборони України уточнили список хвороб, з якими військовозобов’язані не можуть мобілізувати до армії. Серед них є і вади розвитку.