Мобілізація: три важливі поради, як підготуватися до служби

З прийняттям нового мобілізаційного законодавства, служба в ЗСУ стає реальною перспективою для дедалі ширшого кола військовозобов’язаних. Та переважна більшість мобілізованих – люди цивільних професій, які до війни ніколи не мали стосунку до військової справи.

Тож питання як правильно підготуватися до мобілізації і, зрештою, до самої війни, стає даже актуальним. "Телеграф" поспілкувався с досвідченими ветеранами, юристами та психологами, та склав свій гайд з ґрунтовної підготовки до мобілізації.

Готуємось психологічно – підкоряємо страх

Головна перепона для більшості військовозобов’язаних у переході з цивільного життя до військового – страх. А як там на війні? А раптом мене вб’ють? Що буде з моєю родиною? Чи зможу я бути ефективним? Що робити, адже я нічого не вмію і навіть автомат у руках не тримав?

Знайомі відчуття? За словами вже досвідчених військових, напередодні мобілізації вони відчували те ж саме.

— Якщо страх не виникає, то це не воїн. Нема безстрашних людей. Безстрашні тільки ідіоти і, зазвичай, з такими ідіотами більше проблем, аніж пуття від них, — каже "Телеграфу" боєць Сил спеціальних операцій Павло Якімчук, який на фронті ще з 2014 року.

— Проблема мобілізації – в страху. Люди бояться, але боятися – це нормально, — додає військовий психолог Андрій Козінчук, коментуючи ситуацію "Телеграфу".

Саме тому, першим кроком у психологічній підготовці до мобілізації має стати чесна відповідь самому собі: "Так, я боюся!" Але, зациклюватися на страху, "з’їдаючи" себе, не варто. Навпаки, похваліть себе.

— Якщо ви готуєтесь до мобілізації, то ви вже красунчик! Це означає, що ви хочете підтримати свою країну і відповідаєте здоровому глузду і наша нація буде жити, — підкреслює Козінчук.

Далі треба визначити: а чого саме я боюся?

— Чого взагалі ми боїмося? Того, чого ми не знаємо. Коли у нас нема інформації про предмет, наша психіка видає нам тривожність. Це негативний сценарій, необхідний для нашого виживання. Так влаштована людина і це нормально, — запевняє військовий психолог.

Відповідно, якщо ми боїмося того, чого не знаємо, треба здобути більше інформації про предмет страху. Це буде перехід вже на інший рівень, так званий функціональний страх.

— Щоб боятися функціонально, нам необхідно підвищувати свої знання. По-перше, дізнайтеся, в який підрозділ ви можете потрапити, попитайте у знайомих, родичів хто і де служить, щоб отримати рекомендації: "Так, у нас кльово, йди до нас" або ж "Ні у нас не ок, до нас не йди", — каже Козінчук.

Далі потрібно знизити рівень особистої тривожності.

— А це можна зробити через підвищення особистих скілів. Подбайте про свою фізичну витривалість. На війні потрібні не так спритність і сила, скільки витривалість. Почніть з малого: ходіть безперервно на день хоча б один кілометр. Саме безперервно. Потім щодня збільшуйте дистанцію на 250 метрів. Віджимайтесь, підтягуйтесь, стійте в планці, покращуйте фізичний стан, — зазначає військовий психолог.

Крім того, для покращення психоемоційного стану військові радять приймати курси вітамінів.

— Я почав брати з собою групи вітамінів В1, В6, В12 та глюкозу. Я розумів, що у мене будуть психологічні навантаження, виснаженість психіки, інтелекту та організму, — розповідає "Телеграфу" військовий з 10-річним досвідом Дмитро. — Професіонали з ГУР, наприклад, заздалегідь готують собі суміш горіхів з глюкозою та шоколадом. Це не дає тобі впасти в меланхолію, дає сили та енергію. Деякі штурмові підрозділи використовують і мухомори для кращого сну. Непрофесіонали можуть це не сприймати і "гасять" стрес алкоголем та наркотиками, але від того тільки гірше.

Окрім фізичних, варто підвищувати і професійні скіли. Це також суттєво допоможе впоратися зі страхом.

— Запишіться на безкоштовні курси: тактична медицина, тактика, стрільба, дрони. Курсів зараз багато і коли ви отримуєте нові знання, рівень вашої тривожності падає, адже мозок зайнятий тим, як знання застосувати, — резюмує Андрій Козінчук.

Купуємо спорядження

Звісно, ще в учебці вам видадуть зброю, форму та спорядження. Якість державного речового забезпечення, за словами самих військових, на нормальному рівні, однак:

— Десь тобі щось тисне, десь каска незручна, десь хочеться РПС (ремінно-плечова система. — Ред.) новішу, більше підсумків, — пояснює "Телеграфу" ветеран російсько-української війни Андрій Голопапа.

Виокремити універсальні рекомендації для всіх мобілізованих по закупівлі одягу та спорядження достатньо важко, адже все залежить від того, де саме буде служити військовозобов’язаний.

— Як правило, перша ротація проходить у тому, що тобі видали, а на другу ротацію військовий вже знає, що йому треба, тому спорядження закуповує дуже індивідуально, — додає Голопапа.

Та одна загальна порада все ж є:

— Перше, що повинен мати боєць, який збирається йти на фронт, це бажання жити, — каже Павло Якімчук. І від цього бажання "танцюють" і потреби. А відтак, речовий мастхев мобілізованого виглядає так:

· Три комплекти форми.

— Бо не завжди є місце, де випрати форму. Літом легше, можна і в річці, а от зимою такий номер не пройде, — пояснює Якімчук.

· Термобілизна.

Її дадуть два комплекти, але:

— Якщо це зима, а тим паче, ніч, то ці два комплекти ти вдягнеш одразу на себе. Тому це треба докупити, — запевняє Голопапа.

· Тактичний рюкзак.

· Шкарпетки, труси.

— І не менше 10 пар шкарпеток, бо коли о п’ятій ранку у тебе мокрі шкарпетки, то ти не думаєш про війну, ти думаєш: "бл*ха, де взяти ту пару сухих шкарпеток?" — каже Якімчук.

· Дощовик.

· Тактичні рукавиці.

· Наколінники та налокітники.

· Батарейки та павербанки.

· Мультитул, ніж.

· Спальний мішок.

· Газова горілка для підігріву їжі.

· Столові прибори, металева кружка.

· Голки та нитки.

· Засоби особистої гігієни, особливо вологі серветки.

· Харчі тривалого зберігання, енергетичні батончики.

— Навіть попри те, що є харчове забезпечення, бувають форс-мажори. Наприклад, вам сказали, що йдете на завдання на день, а по факту доводиться три дні бути на позиції, — пояснює Голопапа.

· Тактичні ремені.

· Набір ключів і шестигранників.

— Це однозначно знадобиться. Наприклад, треба пристріляти зброю, її постійно треба калібрувати, для цього і потрібні шестигранники. В машині щось треба постійно підтягнути – без ключів не обійтися. Це наче дрібничка, але на фронті без цих речей, наче без рук, — резюмує Якімчук.

Придбання бронежилета

Бронежилет, звісно, мобілізованому також дадуть, однак щоб підібрати його під індивідуальні потреби, то краще подбати про захист самому.

— Бронежилети видають різні, бо в армії дуже строкатий ланцюжок постачання. Мені, наприклад, дістався якийсь македонський, а моєму батькові — болгарський. По якості вони нормальні, але першу ротацію ти в ньому відбудеш, а потім захочеш купити новий під свої потреби, адже у кожної армії свої таблиці розмірів і підібрати ідеальний одразу – неможливо.

А приміряти часу нема, бо якщо кожен буде міряти: "Дайте мені такий, але краще такий" це дуже довго. І на етапі приміряння одразу й не зрозумієш мінуси виробу. Це ти вже потім будеш бігати в цьому бронежилеті і він зовсім інакше буде відчуватися. А от плити гарні: мінімум 4-й клас захисту. Багатьом щастить на кераміку, яка хоч і одноразова, але легка і це величезна перевага, — підкреслив Андрій Голопапа.

В яку ж суму обійдуться такі збори? Все залежить від роду військ.

— Якщо це просто піхота, то вони використовують речі, які видають у ЗСУ, а гроші відсилають додому. Друга група – ті, хто воює довгий час. Преміальні гроші вони витрачають на речі: берці, каски, автівка, гума. Це все підвищує шанси вижити. Я був командиром взводу і отримував 130 тисяч. Купував собі два комплекти речей самостійно, плюс ремонт автівки і купівля автівки. Всі гроші на це і йшли. Навіть на їжу мало залишалося. Третя група – спецпідрозділи: ГУР, ССО, СБУ. Їм професійні і якісні речі закуповує держава, — каже військовий Дмитро.

Юридична підготовка

Коли завершено етап психологічної підготовки і закуплені необхідні речі, нарешті варто подбати про юридичний бік мобілізації.

Проконсультуйтесь з юристом. В ідеалі, треба залучити юриста, який проаналізує всі правові нюанси переходу з цивільного у військове життя, бо коли мобілізують, наприклад, керівника підприємства або ж пересічного робітника, то і юридичні зобов’язання у них будуть різні.

Напишіть заповіт. На війні можливо все, тож подбати про майно буде не зайвим.

— Річ не тільки у війні. Заповіт необхідний і в звичайному житті, якщо людина хоче розпорядитися своїм майном на випадок смерті, щоб воно дісталося певним людям, — коментує "Телеграфу" адвокат Дмитро Бузанов.

Крім заповіту, за словами юриста Олександра Золотухіна, варто окремо подбати про виплати рідним у разі загибелі військового.

— Відповідно до змін в законодавстві, якщо раніше право на виплату у разі загибелі військовослужбовця мали лише його дружина, діти або батьки, то тепер він має право написати розпорядження, кому дістається виплата у разі загибелі. Тому якщо військовослужбовець не має, наприклад, дружини та батьків, але має повнолітніх дітей, то виплати не дістануться взагалі нікому, адже повнолітні діти не мають права на отримання виплати. Тому є необхідність залишити розпорядження стосовно цієї виплати, — каже "Телеграфу" Золотухін.

— Також, коли оформлюють особову справу військовослужбовця, потрібно щоб були вказані актуальні контактні особи: дружина, мати, діти, — додає "Телеграфу" адвокат юридичної компанії "Riyako&Partners" Катерина Аніщенко.

— Бувають випадки, коли відбуваються зловживання правами з боку цивільних дружин, які можуть не мати права на грошову компенсацію. Тому вказані контактні особи перед судом матимуть перевагу, аніж ті, які будуть доводити, що проживали з військовослужбовцем останні п’ять років, — зазначає юристка.

Напишіть довіреності. На все що тільки можна: на управління майном, боргами, банківським рахунком. Також треба призначити відповідального за керування майном.

— Обов’язково потрібна нотаріальна довіреність на уповноважену особу щодо права представляти інтереси військовослужбовця у разі, якщо з ним щось станеться. Наприклад, треба буде найняти адвоката, а військовослужбовець перебуває у важкому стані, йому потрібна юридична допомога, а він не може підписати договір. І на підставі передоручення повноважень він може бути захищений, — пояснює Аніщенко.

А як діяти, якщо мобілізований вже опинився в лавах ЗСУ і вважає, що його права порушують безпосередньо в армії?

— Насамперед, треба звертатися з рапортом до свого командира з проханням вирішити те, чи інше питання. Крім того, можна телефонувати на гарячу лінію Міноборони (за номером 1512. — Ред.), писати скарги як самому, так і за допомогою юристів, в Міноборони. Писати у Військову службу правопорядку, військову прокуратуру. Головне щось робити, діяти. Коли людина просто говорить слова, то це ніде не закріплено, це неможливо довести, а якщо людина пише рапорти і письмові скарги, відповідно на це потрібно реагувати, — резюмує Олександр Золотухін.

Насамкінець, опитані виданням юристи радять майбутнім мобілізованим пройти медичне обстеження (бажано в комунальній лікарні), до проходження ВЛК, щоб, наприклад, з короткозорістю не потрапити у снайпери.