Хр*нь чи необхідність? Що кажуть нардепи та військові про мобілізацію 18-річних

Є три причини, з яких мобілізація дозволена, однак існують нюанси

Україні треба мобілізовувати людські ресурси і почати призивати в армію 18-річних. Таку резонансну заяву на полях саміту НАТО, що відбувався в липні у Вашингтоні, зробив колишній постпред США в Альянсі Іво Даалдер.

Про необхідність омолодження особового складу ЗСУ кажуть і українські експерти, втім, чи стане мобілізація майже одразу після школи тим рятівним рішенням, яке дозволить Україні досягти прориву у війні? Аргументи "за" та "проти" збирав "Телеграф".

Юридична колізія

Насправді, мобілізовувати з 18 років в Україні можна і зараз. Підстави для цього наступні:

— власне бажання;

— якщо чоловік пройшов строкову службу у мирний час;

— якщо чоловік закінчив військовий виш чи військову кафедру й отримав певну військово-облікову спеціальність;

Такі чоловіки визнаються військовозобов’язаними, а військовозобов’язані — можуть бути мобілізовані.

Але! Після зміни мобілізаційного законодавства утворилася юридична колізія. Згідно із законом "Про військовий обов’язок і військову службу" громадяни України поділяються на призовників і військовозобов’язаних.

Призовників мобілізувати не можна — тільки призивати на строкову службу. Але такого призову під час дії воєнного стану нема.

А от військовозобов’язаних мобілізувати і можна, і треба. І раніше чоловіки молодше від 25 років, які не могли служити строкову за станом здоров’я, отримували статус "обмежено придатного" у військовий час, і минаючи роль "призовника", одразу опинялися в амплуа "військовозобов’язаного". А тепер "обмежено придатних" в законі вже нема, а військовозобов’язаних, як зазначали вище, — можуть мобілізувати.

— Ми їх і мобілізуємо. У нас дозволено мобілізувати військовозобов’язаних з 18 років. Якщо ти військовозобов’язаний, то тебе можуть призвати з 18 до 25 років. Наприклад, у мене в підрозділі служить багато людей до 25 років, — розповів "Телеграфу" народний депутат від фракції "Голос", член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Роман Костенко.

Втім, наскільки масовою є мобілізація людей до 25 років — сказати важко.

— Були випадки 21-23 роки, яких можна було мобілізувати, але дуже мало. 18-річних точно ніхто нікуди не мобілізує. Це повна маніпуляція. Жодного 18-річного точно не було мобілізовано, тому не треба тиражувати чутки, — пояснив "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу", член комітету з нацбезпеки Федір Веніславський.

Однак юридичну колізію, за словами Веніславського, народні депутати готові пофіксити.

— Є розуміння, що треба ситуацію з можливістю мобілізації обмежено придатних (а нині — які були визнані придатними) виправити. Комітет допрацьовує законопроект, ми між собою його дискутуємо, і вже є модель і найближчими днями комітет зареєструє свій допрацьований законопроект, який ми будемо пропонувати ВР розглянути за основу в цілому в найближче пленарне засідання, — зазначив Веніславський.

Треба слухати військових

Але як в цілому влада дивиться на мобілізацію, починаючи з 18 років? Чи дійсно є така нагальна необхідність і час вже змінити мобілізаційний вік для того, щоб призвати в армію більше людей?

Всі "стрілки" в цьому питанні нардепи переводять на військових, що в принципі, цілком логічно.

— Поки — не треба. Дайте нам взяти хоча б з 25 років. Треба слухати військових: скільки особового складу їм треба, щоб тримати оборону чи готувати контрнаступ. ЗСУ, Генштаб формують потреби. А обстановка на фронті міняється, але все це великі кошти, і просто так набрати [людей], а потім не знати що з ними робити… Закон про мобілізацію передбачає переписати всіх і не треба цього боятися, — коментує "Телеграфу" нардеп від "Слуги народу", член комітету з нацбезпеки Юрій Здебський.

— Є Міноборони, і була від них офіційна заява, що Міноборони не вважає необхідним зниження призовного віку. Тому саме це має бути орієнтиром. Зміну призовного віку, з якого можуть мобілізувати в умовах воєнного стану, не обговорюють. Такі питання не розглядають, — підкреслює Веніславський.

Обережність народних обранців у своїх висловлюваннях зрозуміти можна, адже тема зміни мобілізаційного віку доволі чутлива. Та якщо вже це питання більше у компетенції військових, "Телеграф" запитав самих військовослужбовців ЗСУ — як вони ставляться до можливих змін.

Зміна цифр у законі

Думки військовослужбовців стосовно "омолодження" мобілізації розділилися.

— Що стосується молодих, то якщо вони дійсно мають бажання, мотивовані, нормально навчені, то це круто, — каже "Телеграфу" парамедикиня, командир підрозділу "Янголи Тайри" Юлія "Тайра" Паєвська.

— Вісімнадцятирічний призовник не зможе нічого, — опонує в коментарі "Телеграфу" ветеран АТО Леонід Остальцев, який пішов добровольцем на війну 2014 року. — Це хр*нь. З 18 років починається строкова служба, це закінчення школи. На мою думку, мінімальний вік мобілізації має бути 20-21 рік. Все що до цього, то ніхто не має підлягати мобілізації, бо це несформована особистість. Зараз не 1943 рік і мене взагалі бісить, коли починають маніпулювати віком мобілізованих. Ми ж не Росія, щоб повторювати їхній чеченський досвід. У нас є купа людей, яких можна мобілізувати, просто вони бояться. Я їх розумію, але варіантів не так щоб багато: на нас напали і треба битися.

Втім, опитані виданням військові сходяться на думці, що примусовий призов у разі зміни мобілізаційного віку нічого хорошого не принесе.

— Особисто я проти насильницької мобілізації. Якщо людина не хоче воювати, то навіть коли її мобілізують, нема гарантій, що вона буде якісно виконувати бойові завдання, — пояснює "Телеграфу" ветеран Андрій Голопапа, який сам добровільно мобілізувався у 19-річному віці.

— Примусова мобілізація в цьому разі не думаю, що потрібна. Але для цього держава має вкластися в інформаційну політику. Тобто пояснювати, що таке армія, бо зараз іноді читаєш соцмережі, і складається враження, що це заповідник для ідіотів, а насправді ж це не так. Треба доносити до суспільства що таке армія, за що ми воюємо, чим ми займаємося, як відбувається навчання, що все міняється і стандарти НАТО ми вже скоро точно здобудемо і частково перевершимо, — додає "Тайра".

Однак розмови про "омолодження" мобілізації, вочевидь, виникають не на порожньому місці. Чоловіки від 18 до 25 років — в теорії, саме той ресурс, який стане у нагоді якщо виникне криза з призовом. Та на думку військових, якщо нардепи просто перепишуть цифри в законі, це нічого кардинально не змінить.

— Тут треба починати з іншого. Є багато інших питань, які можуть сприяти мобілізації, але якими не займаються ефективно. Наприклад, переведення. Як на початку широкомасштабного вторгнення ця процедура була забюрократизована, такою вона і залишилася. Або ж підготовка офіцерів, і тут питання до відбору. В моєму університеті (КНУ ім. Шевченка), де є військовий інститут, системи відбору нема. Тебе візьмуть у 99% випадків, бо ти просто платитимеш за це, адже навчання платне. Корупції тут нема, але яка ефективність такого навчання?

Якщо ми мобілізуємо, умовно, тисячу 18-річних юнаків і вони рік провоюють, то набудуть досвіду і матимуть амбіції далі розвиватися. А їм такої можливості не дадуть. Вони солдатами на два-три роки так і залишаться. Тому питання омолодження армії має починатися згори. Спочатку давайте військове керівництво омолодимо. Я не маю на увазі Генштаб, а навіть за банальне командування бригад, батальйонів. Воно дуже заіржавіле. Яка різниця — бійцю 18 років чи 40, якщо ним командує командир, якому за 50 років, — резюмував Андрій Голопапа.

Таким чином, за словами самих військових, є більш легкі у вирішенні проблеми, аніж одразу мобілізація з 18 років.