Як правильно говорити українською: відкривати, вічиняти чи відмикати двері?

Наша мова багата на синоніми, які дозволяють точно передати найтонші відтінки значень

Українська мова не така проста, як може здатися спершу. Особливо це помітно, коли ми намагаємося перекласти, здавалося б, прості слова з російської.

Наприклад, для перекладу слів "открывать" і "закрывать" в українській мові існує ціла низка синонімів. Кожен з них має своє специфічне значення та контекст вживання, і ще вони не взаємозамінні.

Відкривати та закривати

Дієслова "відкривати" і "закривати" використовують в таких випадках:

1. Коли починається якась подія чи функціонування певного закладу,
2. Для усунення того, що закриває когось чи щось,
3. Коли виявляємо нові властивості,
4. Коли щось стає відомим.

Приклади:

• "Прокіп на мене розсердився. Бігає, виставку влаштовує. Сьогодні відкривають" (Олександр Корнійчук).
• "Може, ми, як виростемо, невідомі землі відкриємо або ракетоплан збудуємо…" (Олесь Донченко).

Відповідно, "закривати" вживаємо у зворотних ситуаціях: закривати ресторан на ремонт, засідання, змагання, рахунок.

Відмикати та замикати

Коли йдеться про замок і потрібно скористатися ключем, вживаємо дієслова "відмикати" і "замикати".

Приклади:

• "А Панас вже відмикав невільницькі кайдани і з несамовитою радістю кидав їх за борт" (Зінаїда Тулуб).
• "Заперти було нічим хату; гаразд, що хоч до скрині замок є, а то ще й хату замикати" (Панас Мирний).

Відчиняти та зачиняти

Якщо дія потребує певного фізичного зусилля рук людини, використовуємо дієслова "відчиняти" і "зачиняти".

Приклади:

• "Пора вікна відчиняти!" (Панас Мирний).
• "Віра Михайлівна зайшла до кімнати і міцно зачинила за собою двері" (Вадим Собко).

Розгортати та згортати

Коли говоримо про книгу чи зошит, варто вживати дієслова "розгортати" і "згортати".

Приклади:

• "Мій хлопчику! З тобою сам би я Охоче сів на лаву, розгорнув би Синенький зошит" (Максим Рильський).
• "Устав [учитель], книжку згорнув, сховав у свою шаховку й на ключ замкнув" (Борис Грінченко).

Розплющувати та заплющувати

Коли йдеться про очі чи повіки, використовуємо дієслова "розплющувати" і "заплющувати".

Приклади:

• "Розплющую очі – темно" (Степан Васильченко).
• "Я лягаю на софу, заплющую очі, мов до сну, але я не сплю" (Ольга Кобилянська).

Розтуляти та стуляти

Для опису дій з ротом або вустами використовуємо дієслова "розтуляти" і "стуляти".

Приклади:

• "Вона підводить голову, розтулює уста, щоб щось випалити, та, глянувши парубкові у вічі, відразу терпне" (Михайло Стельмах).
• "Не знаю, куди глянуть, як той рот стулить, де ті руки діти…" (Архип Тесленко).

Пам'ятайте, що кожне з цих дієслів має свій специфічний контекст вживання. Це допоможе вам уникнути мовних кальок і зберегти унікальність української мови.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно перекласти слово "мероприятие" українською. Цікаво, що прямий відповідник має в українській мові ще кілька значень.