"Жаль за втраченим територіями": у Раді обурились заявою польського посадовця про Галичину

У Варшаві знову заговорили про Волинську трагедію

У польському Інституті національної памʼяті назвали українську Галичину "Східною Малопольщею". Там вони планують шукати жертв Волинської трагедії.

Про це на своїй сторінці в Facebook розповів колишній очільник Українського інституту національної пам'яті народний депутат Володимир В’ятрович.

"В якій країні польський Інститут національної памʼяті хоче шукати жертв польсько-українського конфлікту? Директор цієї установи пан Навроцький заявив про пошукові роботи на Волині і Східній Малопольщі. Якщо ви не зрозуміли про які крім волинських територій ідеться, то це нормально. Тому що Галичину таким терміном іменували тільки короткий період 1922-1939", — зазначив нардеп.

За його словами, причина запровадження такої назви тоді була виключно політичною. В’ятрович наголосив, що таким чином українську Галичину "вписували в загально польський наратив, витирали її українськість".

"Вжитий нині директором ІНП термін "Східна Малопольща" — це не про вшанування памʼяті за загиблими тут поляками. А про жаль за втраченим територіями, які так і не стали польськими", — підкреслив В’ятрович.

Варто зазначити, що 1 жовтня Український інститут національної памʼяті повідомив, що планує проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії у відповідь на звернення польських громадян. УІНП має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік.

Водночас там зазначили, що з огляду на обмежену кількість фахівців та на продовження повномасштабної війни Росії проти України, що супроводжується пошуковими та ексгумаційними роботами загиблих військових і цивільних, оперативність реалізації пошукових робіт залежатиме також від наявних ресурсів.

Що таке Волинська трагедія

У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на території України діяли одразу кілька партизанських рухів. Це були, в тому числі загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони здебільшого вели свою боротьбу на Волині та у Східній Галичині у 1943-1944 роках. Обидві сторони проводили взаємні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії за минулі роки. Ця подія досі залишається болісною темою у відносинах між Україною та Польщею. Польська сторона розглядає це як геноцид та наполягає на офіційному визнанні цього факту Україною. Українська сторона, визнаючи трагічність подій, зазначає, що насильство було взаємним.

Як повідомляв "Телеграф", міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський рекомендував президенту України Володимиру Зеленському розв'язати історичні питання з Польщею раніше ніж на початку 2025 року країна очолить Раду ЄС на пів року. Це дасть їй більше можливостей впливати на процес вступу України до Євросоюзу.