Візит Кулеби у Польщу обернувся скандалом: що сталося та до чого тут "волинська трагедія"

Під час панельної дискусії "Польща майбутнього", що проходила в польському місті Ольштин, голова МЗС Дмитро Кулеба разом зі своїм колегою Радиславом Сікорським відповіли на низку питань. Деякі відповіді, що стосувалися історичних подій, у підсумку викликали неабияке обурення окремих польських політиків.

Про це повідомляє польське видання "Rzeczpospolita". Кулебі дорікнули Волинською трагедією, у відповідь український міністр згадав операцію "Вісла", чим викликав обурення деяких польських політиків.

"Відповідаючи на питання щодо ексгумації жертв Волинської різанини, очільник українського МЗС Дмитро Кулеба заявив, що під час операції "Вісла" українців виселяли "з українських територій". Ця заява викликала обурення", — пише польське видання.

На початку панельної дискусії міністр МЗС Польщі Сікорський заявив про те, що він з українським міністром "багато інвестує у майбутнє відносин між Польщею та Україною". Він також додав, що можна перейматися тим, що сусіди робили один одному у минулому, а можна думати про те, як завадити таким ситуаціям у майбутньому та боротися зі спільним ворогом.

"У нас багато спільного, у нас дуже довга історія, все взаємопов’язане. Польсько-українські відносини інколи були досить туманними, тому що ми дуже близькі один до одного. Москва намагається зробити так, щоб кожна хмара щодо України та Польщі звалилася на наші голови дощем", – мовив Дмитро Кулеба.

Тоді ж очільника українського МЗС запитали щодо можливості ексгумації тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії. Кулеба відповів, що з цим жодних проблем немає, проте зазначив, що Україна своєю чергою прохає вшанувати пам'ять українців і згадав про операцію "Вісла".

"Чи знаєте ви, що всі ці українці були примусово переселені з українських територій на проживання в різні місця Польщі, в тому числі і в Ольштин? Якби ми, політики, почали копатися в історії, якість розмови була б зовсім іншою. Ми могли б повернутися вглиб історії і почати згадувати все те погане, що поляки робили українцям, а українці — полякам. Тому залишмо ці речі історикам", — мовив Кулеба.

Слова українського міністра викликали неабияке обурення в окремих польських політиків. Вони вчепилися за слова "українські території" та звинуватили Кулебу у територіальних претензіях до Республіки Польща.

Так, віцепремʼєр — міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, а згодом і глава польського уряду Дональд Туск заявили про те, що подібні заяви аж ніяк не сприяють відносинам між країнами. У коментарі Польському радіо Косіняк-Камиш назвав таке ставлення до Волинської трагедії "неприйнятним".

"Без ексгумації, без вшанування наших жертв не може бути мови про хороше майбутнє. Це не питання історії, а справа загоєння рани, яка на сьогодні вже багато років відкрита",- мовив міністр національної оборони Польщі.

Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск згодом заявив про те, що погоджується з такою думкою. За його словами, він "однозначно негативно" оцінює те, що сказав Дмитро Кулеба.

"Україна так чи інакше повинна буде відповісти на польські очікування. Обґрунтована оцінка того, що відбувалося в українсько-польських відносинах, є необхідними для налагодження добрих українсько-польських відносин", — заявив Туск.

При цьому він вельми однозначно висловився щодо майбутнього України у ЄС і того, яку роль у цьому відіграє Польща.

"Україна не буде членом Європейського Союзу без згоди Польщі. Україна має відповідати стандартам, а їх багато. Це не лише питання торгових, прикордонних, правових та економічних стандартів. Це також питання культурних і політичних стандартів",- підкреслив Туск.

Після хвилі обурення у Польщі, в українському МЗС виступили з поясненням. У відомстві заперечили звинувачення поляків та пояснили, що Кулеба не висловлював жодних територіальних претензій до Польщі. Щодо комуністичної депортації українців, то очільник МЗС мав на увазі те, що їх виселяли з територій, де вони проживали згуртованою громадою.

"Саме в цьому дусі слід розуміти слова про "українські території" — тобто території Польщі, де українці історично проживали компактною громадою", – підкреслив речник МЗС України Георгій Тихий.

Історичний контекст

Друга Світова війна була часом жорстоких випробувань і для України, і для Польщі. На окупованих німцями територіях розгорнулася активна партизанська боротьба, в якій брали участь різні військові формування, зокрема Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія крайова. Їхня діяльність була особливо помітною на Волині.

Ці роки позначилися трагічним протистоянням між українцями та поляками. Обидві сторони вдавалися до етнічних чисток, виправдовуючи свої дії помстою за минулі кривди та поточні конфлікти. За даними Інституту історії України, ці події стали одним із найкривавіших епізодів українсько-польського конфлікту воєнного часу.

Польські дослідники оцінюють кількість загиблих з польського боку щонайменше у 35 тисяч осіб, з яких 18 тисяч було ідентифіковано. Українські втрати, за різними оцінками, сягають кількох тисяч осіб, хоча точних підрахунків в Україні не проводилося.

Післявоєнний період ознаменувався територіальними змінами між відновленою Польщею та Радянським Союзом. На тлі цих процесів УПА продовжувала свою діяльність у прикордонних районах. Намагаючись підірвати підтримку повстанців серед місцевого населення, польська влада у квітні 1947 року розпочала масштабну депортацію етнічних українців на західні та північні території Польщі, які раніше належали Німеччині.

Ця акція, відома як операція "Вісла", стала ще одним болісним епізодом у складній історії українсько-польських відносин XX століття.

Нині російська пропаганда активно використовує обидві події, щоб посіяти розбрат між поляками та українцями.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про те, що Польща може допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.