Ярослав Мудрий на двох гривнях: як змінився вигляд князя від перших випусків до сьогодення

"Телеграф" розповідає про дизайн, зміни та значення цієї купюри в контексті української культури

Двогривнева купюра — це не просто грошовий знак, а символ багатої історії та культурної спадщини України. З моменту свого першого випуску 1992 року ця купюра зазнала кількох змін, відбиваючи як економічні реалії, так і культурні трансформації країни.

На двогривневій купюрі зображено Ярослава Мудрого, сина Володимира Великого, а на реверсі — Софійський собор, збудований у Київській Русі. Ця купюра вперше була випущена у 1992 році, а її сучасний дизайн було затверджено у 2013 році. Цікаво, що спочатку портрет Ярослава на банкноті був схожий на образ його батька, але згодом він став "мудрішим" завдяки доданню бороди та змін у виразі обличчя.

Історичний контекст

Ярослав Мудрий (978–1054) вважається одним із найзначніших правителів Київської Русі. Попри те, що він не будував Софійський собор, його правління пов’язане з розвитком культури та освіти в країні. Собор було завершено 1037 року, і його будівництво приписується саме Володимиру Великому, який першим прийняв християнство для Русі.

Дизайн та зміни

Купюра у дві гривні зазнала кількох змін дизайну. Початковий варіант був надрукований в 1992 році, а потім були версії 1995 і 2004 років. Сучасного вигляду банкнота набула у 2013 році, коли до зображення Ярослава додали елементи захисту від підробок, такі як водяні знаки та рельєфні елементи.

Обговорення дизайну

В останні роки виникли суперечки про те, наскільки доречним є зображення Ярослава Мудрого на двогривневій купюрі. Деякі історики стверджують, що було б більш логічно розмістити поряд із ним зображення інших церков, збудованих за його правління, таких як церква святих Георгія та Ірини. Крім того, існує думка, що зображення князів із бородами є історично неточними, оскільки вони традиційно носили лише вуса.

Раніше "Телеграф" розповідав, як змінювався дизайн купюри 1 гривня. З моменту свого запровадження гривня пройшла через безліч економічних випробувань, включаючи кризи та зміни політичної ситуації в країні.