Чому ви б не хотіли жити у Хотинській фортеці в 15 сторіччі: екскурсія до середньовічної України (відео)

Середньовічні замки були не лише військовими об'єктами, а й осередками життя феодалів, їхніх родин, слуг і воїнів. Ці укріплені споруди мали розвинену інфраструктуру, яка забезпечувала життєдіяльність як у мирний час, так і під час тривалих облог.

"Телеграф" пропонує розглянути особливості побуту та життя у середньовічних замках, зокрема у Хотинській фортеці, яка є одним із найвідоміших прикладів таких споруд. Деякі подробиці вас точно вразять, а може й шокують.

Інфраструктура замків

Замки будувалися як укріплені резиденції, часто на пагорбі з ровом навколо, високими стінами та вежами. Головна вежа, донжон, була призначена як для життя, так і для оборони. Донжон мав підземелля для ув'язнених і підвали для зберігання припасів та води, що було життєво важливо під час облог. У деяких замках були колодязі, які забезпечували постачання води, іноді навіть на глибину понад 100 метрів.

Життя у замках

Життя у замках було строго регламентованим і залежало від соціального статусу мешканців. Знать та їхні родини займали розкішні кімнати з великими ліжками та приватними залами для відпочинку та читання. Прислуга жила у простих умовах, часто без вікон, і виконувала різноманітні обов'язки.

У 15-му столітті в Хотинській фортеці для комендантів звели палац, який з естетичною метою облицювали цеглою. Кімнати палацу були прикрашені килимами та гобеленами – хутрами диких звірів, що слугували не лише декоративною функцією, а й допомагали зберігати тепло у холодну пору року. З появою у 15-му столітті вітражного скла у приміщення палацу почало потрапляти денне світлі. До того часу взимку вікна були наглухо зачинені дерев'яними ставнями.

Тобто, комендант і його родина займали найкомфортніші приміщення. Спальня коменданта була однією з найкомфортніших кімнат із масивним дерев'яним ліжком і хутряними ковдрами. А от слуги жили у простих спільних кімнатах поруч із кухнею або у підвалах. Часто спали просто на підлозі, на яку розстеляли солому.

Побутові умови

Побутові умови у замках були складними. Гігієна була обмеженою. Мились згідно з ієрархією в одній воді й доволі рідко. Практикувались обтирання вологими рушниками. Туалети були примітивними, часто у вигляді прибудови до стіни, і не опалювалися, що робило їх використання взимку особливо малоприємним. Сидіння робились з дерева. Як ароматизатори використовувались трави. Для миття були дерев'яні бочки з теплою водою, а туалетним папером слугував мох, трава або шматки тканин.

Харчування

Харчування у замках різнилося залежно від соціального статусу мешканців. Комендант і його родина мали доступ до вишуканих страв, іноді з екзотичними прянощами, вином та дичиною. Слуги переважно харчувалися простою їжею: кашами, чорним хлібом і овочами. Кухні були обладнані великими печами та казанами, де готували їжу для всіх мешканців замку.

Військова Служба

У замках розміщувалися невеликі залоги воїнів, які несли службу на мурах і біля воріт. У воєнний час кількість воїнів могла збільшуватися до 120 осіб. Житлові умови у казармах були спартанськими, але комфортнішими за умови простих слуг. Воїни мали доступ до камінів для обігріву, що робило їхнє життя трохи комфортнішим.

Середньовічні замки були не лише військовими об'єктами. Проте життя у Хотинській фортеці у 14-15 столітті стало б складним квестом для сучасної людини, якби вона потрапила у минуле.

Раніше "Телеграф" розповідав, як змінювалися фортеці середньовічного Києва. Фортифікаційні споруди Києва почали з'являтися ще в V-VI століттях, коли слов'яни почали будувати прості укріплення.