Гірше за хаос: Гудименко назвав головні проблеми Міноборони

Голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко розкритикував українське оборонне відомство за повільність та неповороткість. При цьому він зазначає, що проблеми, які спостерігалися там десятиліттями, і зараз не вирішуються.

Про це він написав у блозі для Української правди. За словами Гудименка, Міноборони в нинішній формі "не відповідає жодній із вимог, які перед міністерством пред’являють і армія, і влада, і народ України в цілому".

Серед основних проблем він виокремлює:

• Величезну кількість співробітників, порівняну з армійським корпусом;
• Дублювання робочих процесів, через які багато працівників робить непотрібну роботу;
• Культура безвідповідальності: "відсутність відповідальності за свої дії, небажання брати відповідальність на себе та бажання перекласти відповідальність на когось іншого", Гудименко називає "трьома китами", на яких тримається МОУ;
• Відсутність кінцевої мети роботи та, як наслідок, нерозуміння напрямку розвитку міністерства;
• Численні функції, яким МОУ займатися не повинно, але чомусь займається — наприклад, утримання та управління будинками культури;
• Відсутність зворотного зв’язку, внутрішнього аудиту та систем самоконтролю;
• Корупційні схеми, які хоч і змінилися останніми роками, але нікуди особливо не поділися.

"Отже, якщо коротко, то Міністерство оборони України є повільним, величезним, кволим і безвідповідальним, і продовжує ставати повільнішим, більшим, кволішим і безвідповідальнішим", — сказав Гудименко.

За його словами, на початку російського вторгнення до відомства прийшла велика кількість вмотивованих професіоналів, проте їхній потенціал був втрачений.

"В міністерстві оборони найчастіше виходить так, що людина з амбіціями, з візією і внутрішнім ресурсом потрапляє в оточення полковників похилого віку, втрачає ініціативу, потім бажання, потім волю до змін, а потім сама стає полковником", — зазначив він.

Також Гудименко вказує на те, що сфера закупівель особливо страждає через те, що чиновники бояться отримати тюремний термін, якщо погодять контракти на продукцію, яка виявилася хоч трохи дорожчою, ніж у конкурентів. Тому виходить так, що замовляється обладнання за найнижчою ціною і часто виходить, що контракти виконуються із затримками або зовсім не виконуються. Це пов’язано з тим, що правоохоронцям легко довести закупівлі за завищеними цінами, але вони практично не можуть притягнути будь-кого до відповідальності за бездіяльність.

"Саме тому чиновник, як правило, орієнтується в першу чергу на ціну товару – його стимул дуже егоїстичний і простий, формулюється як "не хочу сісти". При цьому потреби фронту ніби зникають, виносяться за рамки, як для самого чиновника, так і для контролюючих чи правоохоронних органів", — додав він.

Він також зазначає, що замінити керівництво міністерства у цьому випадку буде замало.

"Потрібен функціональний аудит, комплексна реформа, довге і важке виколупування "діпстейта полковників", масове скорочення, професійний найм нових співробітників, інакше кажучи – повністю нова архітектура, культура і філософія міністерства оборони", — додав Гудименко.