ГУР осліплює ППО в Криму, а на заході анонсують сюрпризи: чи відріжуть півострів від сполучення з Росією?

Західні аналітики прогнозують масштабну військову операцію в Криму, українські експерти вказують на інші цілі

Західні військові аналітики прогнозують масштабну українську операцію в Криму до настання зими. Зокрема, британський експерт Sky News Майкл Кларк заявив, що Київ може як провести морське десантування ЗСУ, так і масовану атаку по Керченському мосту — ключовій транспортній артерії, яка з'єднує анексований півострів із Росією. Такий сценарій може мати не лише військові, а й потужні політичні наслідки.

"Телеграф" показує, як анексований півострів може перетворитися на "чемодан без ручки" для Кремля, чому паливна криза вже стала реальністю і які політичні наслідки матиме ізоляція території, яку Путін вважав своєю головною перемогою.

Прогалини в російському щиті: як Україна готує "сюрприз"

Влітку 2025 року Головне управління розвідки провело серію точкових ударів по найпотужніших радіолокаційних станціях і системах протиповітряної оборони на анексованому півострові:

• 7 серпня — на Ай-Петрі удар "Примар" по станціях Nebo-SVU, Podlyot K-1, 96L6E.
• 8 серпня — знищення радіолокаційної станції 98L6 "Yenisei" у тимчасово окупованому Криму.
• 28 серпня — нічний удар ГУР, знищення або пошкодження станції 91N6E (С-400 "Триумф") у Криму.
• 31 серпня — операція підрозділу "Phantoms": знищення радіолокаційних пунктів Utyos-T, BRLS MR-10M1 "Mys" M1, та 96L6-AP (С-400) у Криму.
• 1 вересня ГУР Міноборони вразило радіотелескоп РТ-70 та комплекс "ГЛОНАСС" у куполі.
• 9 вересня — удари по двох радіолокаційних станціях: 48YA6-K1 Podlet і модуль RLM-M з комплексу Nebo-M.
• 21 вересня ГУР Міноборони України вразило три російські багатоцільові вертольоти Мі-8 та радіолокаційну станцію (РЛС) 55Ж6У "Небо-У"
• 25 вересня — спецпідрозділ "Примари" спалив два Ан-26 і уразив берегову РЛС MR-10M1 "Mys M1" разом із надводною РЛС і морською спостережною станцією.
• 30 вересня — ССО України уразили ЗРК С-400 "Тріумф".

Ці операції не були випадковими — вони методично створювали прогалини в російській системі захисту.

Майкл Кларк з Sky News пояснив логіку таких дій просто і зрозуміло: "Ви можете створити прогалину в завісі протиповітряної оборони, а потім захотіти вставити щось у цю прогалину, щоб отримати щось ще цінніше". Тією самою "ціннішою ціллю" може стати саме Кримський міст — головна транспортна артерія, якою хазяїн Кремля так пишається.

OSINT-аналітики фіксують помітні розриви в російській ППО після серпневих атак. Це означає, що українські удари вже принесли результат — небо над Кримом стало вразливішим. Але чи достатньо цього для масштабної операції проти мосту? Про це детальніше — нижче.

Залізнична гілка під загрозою: паливна артерія задихається

Залізничне полотно Кримського мосту — це основний маршрут, яким Росія перекидає пальне, боєприпаси та військову техніку на півострів. І саме тут виникає найбільша вразливість окупантів.

Ще влітку після проведених ударів по нафтобазах і логістичних маршрутах Крим почав відчувати гострий дефіцит пального. На заправках з'явилися черги, місцева влада запровадила ліміти на продаж бензину, а в соцмережах почалася справжня паніка. Голова окупаційної адміністрації Сергій Аксьонов навіть змушений був записати кілька відеозвернень, де запевняв кримчан, що "ситуація під контролем".

Воєнний експерт Сергій Кузан пояснює: "Вже на сьогодні в Криму є гострий дефіцит пального. Поки що цей дефіцит стосується саме цивільних видів транспорту, тобто це є бензини різних видів, але вже почне бути (в дефіциті, — Ред.) і дизель". Він додає важливий нюанс: "В Криму не потрібна нафта, в Криму потрібно пальне".

Удар по мосту здатен фактично паралізувати постачання на півострів, особливо напередодні зими. Але чи є в України достатньо ресурсів для такої операції?

Складність завдання: чому міст так важко вразити

Воєнний експерт Іван Ступак охолоджує ентузіазм тих, хто вірить у швидкий успіх: "Питання, чим можна влучити туди. У нас таких ракет на озброєнні немає". Він наголошує на головній проблемі — Кримський міст захищений краще, ніж будь-який інший об'єкт на півострові.

"Там стоять і радіолокаційні комплекси, і стрілецька зброя, і РЕБ. Тобто він по рівню захищеності, я думаю, як Московська область в Росії", — пояснює Ступак. За його словами, це "улюблена іграшка Путіна і Кремля, і вони не шкодують ресурсів підводних, надводних, повітряних, на землі".

У Росії встановили під водою спеціальні сітки та різноманітні загородження проти підводних дронів. Навколо мосту розгорнуто потужну систему ППО. Навіть якщо Україна знищить частину цих систем, залишається питання ефективності. "Скільки ми будемо витрачати наших фінансових ресурсів для того, щоб отримати якийсь мінімальний ефект?" — ставить запитання експерт.

Але є надія: нові можливості на горизонті

Попри всі складнощі, Сергій Кузан вказує на кілька обнадійливих факторів. "Ми бачимо, що є заяви про розробку Україною своїх потужних далекобійних ракет. Ми побачили також ряд заяв про свої власні підводні дрони, це дрони СБУ, які можуть нести різні комплектації, відповідно, різна бойова частина, аж включно до однієї тонни", — розповідає він.

Ще важливіше — зміна позиції Заходу. "Ми побачили також заяви від американських посадовців ключових, і Держдепу, і відповідних радників, і президента Трампа, про зняття обмежень на далекобійні удари вглиб території Росії", — зазначає експерт. Раніше Україна не могла використовувати британські та французькі ракети Storm Shadow і SCALP для ударів по території РФ. Тепер ця заборона знімається.

"Питання лише в тому, чи буде у нас достатньо засобів ураження, щоби здійснити таку комбіновану атаку. І мова тут йде не стільки про Кримський міст, як про виведення з ладу взагалі логістики, інфраструктури Криму", — підкреслює Кузан.

"Українці люблять робити сюрпризи": що каже Sky News

Майкл Кларк у своїй аналітичній статті прямо заявив: до зими Україна може провести "велику атаку на Крим". Це може бути як морська десантна операція, так і масштабний удар по мосту. Враховуючи те, які глибокі удари українці зараз здійснюють, навіть атака на Керченський міст не виглядає фантастичним сценарієм.

Британський аналітик особливо наголошує на психологічному аспекті українських операцій: "Українці люблять робити сюрпризи. Вони знають, що це впливає не лише на росіян на передовій, але й на сприйняття Заходом того, як справи в Україні". Іншими словами, ефектна операція проти Кримського мосту може змінити тональність міжнародної дискусії про війну.

Кларк зазначив, що наприкінці жовтня погода стане холодною та вологою, але ЗСУ все ще можуть мати "козирі у рукаві". Що саме має на увазі британський експерт — залишається загадкою.

З огляду на останні рішення США передати Україні ракети Tomahawk, Barracuda, а також ділитися розвідданими для ракетних ударів по енергетичних об'єктах на території Росії, зрозуміло одне — "сюрпризи" для РФ таки готуються. Це визнав навіть прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи повідомлення ЗМІ про передачу США Україні розвідданих для ударів углиб Росії. Зокрема, він сказав: "Це повідомлення ЗМІ. Хоча, як свідчить практика, на порожньому місці вони не бувають".

Політичний вимір: чому Крим — це особлива територія для Путіна

Анексія Криму 2014 року стала єдиною великою "перемогою" очільника Росії без масштабних втрат. Всі інші його військові авантюри — Грузія, Сирія, а тепер і повномасштабна війна проти України — супроводжувалися втратами, критикою і проблемами. Але Крим здавався ідеальною операцією: швидко, майже без крові, за підтримки місцевого населення.

Кримський міст став матеріальним втіленням цієї "перемоги". Глава РФ особисто відкривав його, особисто їздив по ньому, особисто пишався цим проєктом. У російській пропаганді міст перетворився на символ "возз'єднання" з "исконно русской землей".

Тому його руйнування або навіть тривале виведення з ладу стане не просто логістичною проблемою. Це буде особистим приниженням для Путіна — так само як удари по Чорноморському флоту вже підірвали міф про "всюдисущу російську ППО".

Сергій Кузан підкреслює: "Не Донецька, не Луганська область, а саме Крим залишається стратегічно важливим для Російської Федерації". Він додає: "Весь факт, що Україна має потенційні спроможності для того, щоб ізолювати ту територію, ключову територію, яку росіяни декларували як своєю головною метою — це найсильніший сигнал".

Він пояснює: "Ізолювати його — це би означало втрату для Путіна взагалі сенсу, з чого починалася вся війна". Експерт нагадує про всі ті святкування "приєднання" Криму в 2014 році, про розбудову там військових спроможностей, про новітню зброю і техніку. "Крим здавався неприступною фортецею в Чорному морі", — підсумовує він.

Невдоволення населення: тріщини в "безкровній перемозі"

На тлі паливної кризи настрої в окупованому Криму погіршуються. За даними української розвідки та російських незалежних ЗМІ, кримчани дедалі активніше висловлюють невдоволення в соцмережах і локальних пабліках.

Сергій Аксьонов змушений регулярно записувати звернення, намагаючись заспокоїти населення. Але його запевнення працюють дедалі гірше. Люди бачать черги на заправках, відчувають обмеження, чують про нові удари по військових об'єктах. І це створює напругу.

Кандидат наук з державного управління, економічний експерт Юрій Гаврилечко дещо охолоджує очікування щодо економічного ефекту від можливих ударів по мосту. За його словами, якби удар стався у 2023 році, це був би "дуже суттєвий удар по економіці окупованого Криму". Але зараз ситуація змінилася — Росія побудувала альтернативні шляхи постачання через захоплені території Запорізької та Херсонської областей.

"Створити паливну кризу в Криму навряд чи вдасться, паралізувавши Кримський міст", — вважає Гаврилечко. Він додає важливий нюанс: "Навіть якщо паливна криза в Криму буде, військові все одно будуть отримувати те, що їм потрібно". Інакше кажучи, основний тягар проблем ляже на цивільне населення, а не на армію.

Альтернативна мета: не міст, а морський коридор

Іван Ступак висуває цікаву гіпотезу про справжню мету українських ударів по Криму. За його словами, знищення РЛС і систем ППО може бути підготовкою не до атаки на міст, а до створення морського коридору для ударів по Новоросійську.

"Коли українські безекіпажні катери Magura та Sea Baby намагалися дістатися до Новоросійська, вони повинні підійти ближче до кримського узбережжя. І там їх засікали, атакували з літаків, з гелікоптерів. Зараз Україна намагається знищити ці засоби перехоплення", — пояснює експерт.

У Новоросійську розташовані нафтоналивні термінали Каспійського транспортного консорціуму і частина російського Чорноморського флоту. "Я думаю, саме для них і готується цей коридор", — припускає Ступак, застерігаючи, що це його власне припущення.

Політичний символ проти військової логістики: що втратить Путін із втратою Криму

Сергій Кузан наголошує: з політичної точки зору ізоляція Криму — це "сигнал значно більший, ніж ліквідація Службою безпеки України стратегічних ракетоносців, третини стратегічних літаків Російської Федерації". Він згадує операцію з ураження російських стратегічних бомбардувальників, але підкреслює, що Крим — це щось більше.

Попри всі прогнози Sky News, українські експерти залишаються обережними у оцінках. "Поки що це нереально", — прямо каже Іван Ступак про можливість масштабної атаки на Кримський міст найближчими місяцями. Він пояснює: це потребує величезних ресурсів, яких зараз бракує.

Сергій Кузан дає більш оптимістичний, але обережний прогноз: "Все залежить від швидкості наших партнерів. Якщо ми будемо отримувати всі ці заявлені боєприпаси і, головне, потужні засоби ураження вчасно або ж виготовляти наші власні засоби ураження, то, звичайно, Україна потенційно може в наступні кілька місяців до кінця цього року нанести настільки болючі удари, що Крим перетвориться на цей чемодан без ручки".

Експерт пояснює, що йдеться про територію, "яку не можна забезпечити, яку можна лише тягнути за рахунок центрального бюджету РФ, але він втратить свою військову актуальність, доцільність".

При цьому усі опитані експерти сходяться в одному: політичний і психологічний ефект від ізоляції Криму буде більшим, ніж суто військовий. Адже символічне значення Криму для режиму Путіна важко переоцінити. Це його головна "перемога", його особистий проєкт, його гордість. І саме тому удар по Кримському мосту або ізоляція півострова матимуть потужний резонанс не лише в Україні та на Заході, а й усередині самої Росії.

Як зазначив Майкл Кларк, українці розуміють цю логіку. Вони знають, що ефектні операції впливають на сприйняття війни міжнародною спільнотою. І якщо в них дійсно є "козирі у рукаві", світ може побачити їх найближчими місяцями.

Нагадаємо, на початку тижня спецпредставник президента США Кіт Келлог заявив, що Трамп санкціонував далекобійні удари по Росії. За його словами, рішення про постачання Tomahawk Україні поки що не ухвалено, і остаточне рішення буде за Трампом.