Сюди їхали кращі хіміки країни, а тепер це зона смерті: що сталося з найпотужнішим нафтовим НДІ України

Як один з найпотужніших науково-дослідних інститутів України перетворився на закинуту руїну.

Посеред Києва стоїть величезний комплекс занедбаних будівель, де колись кипіло наукове життя. Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" у свій найкращий час давав роботу сотням науковців та інженерів, створював технології для всієї країни, а його розробки використовували від країн Балтії до Далекого Сходу. Зараз по коридорах розкидані папери, на столах стоять колби з невідомими речовинами, а на подвір'ї іржавіє старий автобус "Ікарус".

"Телеграф" розповідає, як один з найпотужніших науково-дослідних інститутів радянської доби перетворився на закинуту небезпечну зону, чому його визнали банкрутом та що зараз продають на аукціоні з того, що від нього залишилося.

Створювали мастила для всього СРСР: золоті роки "Масми"

Інститут заснували ще в 1958 році, тоді він займався дослідженнями у вугільній промисловості. Через п'ять років його профіль змінився — з 1963 року тут зосередилися на нафтопереробці та нафтохімії. Саме ці напрямки стали головними для "Масми" на наступні 53 роки — аж до 2016-го.

Науковці інституту розв'язували складні завдання, пов'язані з переробкою нафти та виробництвом мастил. Вони не просто сиділи над пробірками в лабораторіях — їхні розробки одразу йшли у виробництво. Завдяки технологіям, створеним у "Масмі", на заводах почали випускати різноманітні мастила, холодильні рідини, гартувальні суміші для металургії.

У 1992 році інститут розширив свою діяльність. Тут створили банк даних про вторинні процеси нафтопереробки та розробили спеціальне програмне забезпечення. Науковці виготовили установку для дослідження гідрогенізаційних процесів — складних хімічних реакцій, які покращували якість нафтопродуктів. Фактично інститут був мозковим центром для всієї нафтопереробної галузі.

Від процвітання до забуття: чому інститут за три роки спорожнів назавжди

Після 2017 року в історії інституту почалася зовсім інша глава. Активна робота припинилася, люди поступово звільнялися або йшли самі, лабораторії пустіли. Орієнтовно з 2020 року "Масма" стала закинутим об'єктом — туди вже не приходили співробітники, не велися дослідження, не створювалися нові технології.

Причин занепаду було кілька. Головна — втрата державного фінансування та замовлень. Після розпаду СРСР багато науково-дослідних інститутів опинилися в скрутному становищі. Раніше вони працювали на велику державну машину, отримували стабільне фінансування та гарантовані замовлення.

Інститут не зміг адаптуватись до нових умов ринку. Його розробки виявились не надто затребуваними, і не зацікавили приватних інвесторів. Наукова база поступово застарівала, обладнання виходило з ладу, а грошей на оновлення не було.

Фінансові труднощі наростали як сніговий ком. Державне підприємство не могло самостійно заробляти достатньо коштів, щоб утримувати величезний комплекс будівель та платити зарплати науковцям.

Банкрутство та ліквідація: як закінчилася 65-річна історія легендарного науково-дослідного інституту

У 2016 році Міненергетики видало наказ про реорганізацію державного підприємства "Науково-дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості "МАСМА", зробивши його структурним підрозділом ДП "ОС "МАСМА-СЕПРО". Цій державній компанії інститут виявився не потрібним. Розпочався процес ліквідації підприємства.

Єдиний майновий комплекс інституту готують до продажу на аукціоні. Він складається з 55 об'єктів нерухомості.

Серед них — лабораторний корпус площею 6912 квадратних метрів, адміністративний корпус на 3438 квадратних метрів, лабораторно-експериментальний корпус площею 1870 квадратних метрів. Весь цей величезний комплекс, який колись був серцем наукових досліджень, тепер виставлять на торги.

Небезпечна зона замість лабораторій: що зараз залишилося в покинутих корпусах інституту

Сьогодні на території "Масми" — руїни. По коридорах розкидані старі меблі, таблички з назвами відділів, поламана електроніка. У кімнатах залишилися хімічні препарати — колби, банки, пробірки з невідомими речовинами.

Деякі з цих рідин та порошків можуть бути небезпечними, а можливо, навіть смертельними. На подвір'ї гниють іржаві автобуси — вони нагадують про легендарні часи інституту.

У головному корпусі збереглися радянські плакати та фотографії дослідників. Ці знімки — пам'ять про людей, які тут працювали, про їхні відкриття та досягнення. Є великий актовий зал, де раніше проводили наукові конференції та збори колективу. Зараз він порожній.

На території розташовані склади, виробничий цех, котельня. Скрізь той самий безлад — папери, макулатура, забуті речі. Протигази, які могли б стати цінними експонатами, хтось повикрадав. Залишилася тільки купа непотрібного мотлоху.

У багатьох кімнатах стоять дивні прилади, призначення яких важко зрозуміти з першого погляду. Це спеціальне обладнання для хімічних досліджень, яке колись коштувало чималих грошей. Тепер воно просто іржавіє та руйнується.

Історія інституту "Масма" — це історія цілої епохи, коли наука була справді важливою, коли держава вкладала гроші в дослідження, а науковці могли спокійно працювати над складними завданнями. Тепер від усього цього залишилися тільки порожні будівлі, забуті фотографії на стінах та небезпечні хімікати в колбах. Комплекс площею понад 12 тисяч квадратних метрів незабаром продадуть комусь, хто, можливо, знесе ці корпуси та побудує щось нове.

Раніше "Телеграф" також писав про 5 найцікавіших закинутих місць у Києві. Недобудовані споруди мають винятковий шарм і колорит.